Бо ж єдина – так, як мати, - Мова в кожного із нас!

Бо ж єдина – так, як мати, -

Мова в кожного із нас!

Гробниці, кості й мумії мовчать,
А слово вічне, ніби далина.
Із темряви віків, де цвінтеря печать,
Лиш чути письмена.....
( Іван Бунін)

Винекнення письма має надзвичайно важливе значення в історії народу. Письмо – одне з найістотніших знарядь культури, яке в просторі й часі розширює функціонування мови.

В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено відповідно до Указа Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня.

У нашій бібліотеці оформлено виставку "Бо ж єдина – так, як мати, - Мова в кожного із нас!", де розміщено відповідні матеріали, які розкривають історію виникнення української культури, української писемності... 

Наприклад, наші користувачі зможуть дізнатися, що: "Прямим попередником слов’янської мови був алфавіт, створенний великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм...". 

А ще більш допитливим буде цікаво знати, що "...Тривалий час побутувала думка, ніби-то нащі пращури завели писемність лише після хрещення Русі, коли у Візантії та Болгарії перейшли на Русь богослужебні книги...", а, наприклад, "...перший історик слов’янської писемності болгарський книжник, учений чернець Чорноризець Храбар, який жив у Х сторіччі при дворі болгарського царя Симеона, у книзі «Сказання про письмена» розповідає про два етапи розвитку слов’янського письма. Перший – коли слов’яни ще були язичниками, отож читали і ворожили за допомогою рісок та зарубок..."

Людське бесмерття з роду і до роду

У вись росте коріннч родоводу.

І тільки той, у кого серце чуле.

Хто знає, береже минуле,

Хто вміє шанувать сучасне,-

Лиш той майбутнє

Вивершить прекрасне.

Разом з нашими читачами ми провели в ігровій формі вікторину "Ллється, як річка, то тиха, то бистра, 

Слово чисте й прозоре, як ранком роса".

Читачі відповідали на запитання вікторини з гумором і веселим настроєм. Слухали приказки та прислів'я.

Будні у бібліотеці...

У Вас вихідний? Скоріш у бібліотеку!

У читачів вихідний, то вони стрімко поспішають до бібліотеки.

У нас тут розваги - "хто на що гаразд".

Для малечі - відкрита художня студія!

Малює - хто що вміє і хоче!

Все для малювання у нас є!

А ще Бібліо-няня!

Ну і звичайно - безкінечний і безкоштовний Інтернет, де кожен знаходить для себе заняття для душі і розуму!

Та безперечно відомі розваги  для усіх - І дорослих і малих - мультики...

...які із задоволенням дивляться наші відвідувачі!

Вихідний - іди у бібліотеку і ти не пошкодуєш!

Право на пам'ять

Національна пам'ять – один з найпотужніших генетичних кодів людини. Вона закарбовує все, а особливо страшні трагедії. Саме тому кримські татари 18 травня згадують страшний  1944 рік, коли їх народ став вигнанцем, коли людське життя не коштувало ані копійки.

 У День скорботи і пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу у нашій бібліотеці провели історичний екскурс "Право на пам'ять". Ми розповіли, що:

"18-20 травня 1944 року бійці НКВС за наказом з Москви зігнали до залізничних вагонів майже все кримськотатарське населення Криму і відправили в бік Узбекистану 70-ма ешелонами..."

Це примусове виселення татар, яких радянська влада звинуватила в співпраці з нацистами, стало однією з найшвидше проведених депортацій в історії людства.

У розповіді згадували, що: "За офіційними даними за два с половиною дні було виселено 183 155 осіб, з яких у дорозі померла 191 людина. Більшість з них були вивезені до Узбецької РСР (82,5%), до Марійської АРСР, Костромської області і Приуралля РСФСР (10,5%,), а також до Казахстану і Таджикистану..."

Також згадували у своїй розповіді, що: 

"Основна фаза насильного переселення відбулася протягом неповних трьох діб, розпочавшись удосвіта 18 травня 1944 року і закінчивши о 16:00 20 травня. Всього з Криму депортували 238 500 людей – майже все кримськотатарське населення.

Для цього НКВД залучила понад 32 тисячі силовиків." (матеріали з інтернету)

Увазі наших читачів було представлено документальний фільм, який розповідав про страшну  трагедію кримських татар - депортації майже усього населення...

Дуже страшно, коли в одну мить людину позбавляють Батьківщини, родини, рідної землі, свого життя... але про це забути ніколи ніхто не зможе...

Кожна людина має право на пам'ять!

Стежками нашої історії

Стежками нашої історії: Політичні репресії.

Україна вшановує пам'ять про мільйони жертв політичних репресій.

Цей День пам'яті і скорботи про жертви, які загинули або постраждали в Україні в наслідок політичних репресій.

З метою привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії нашої держави, відродження національної пам'яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства, щороку у третю неділю травня в Україні відзначається День пам'яті жертв політичних репресій.

У бібліотеці проведено для користувачів годину пам'яті: "Стежками нашої історії: Політичні репресії". Страшна дата - "Роковини Великого терору – масових політичних репресій 1937-1938 років". 

У травні також відзначається «День скорботи і пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу. Про це теж було згадано у нашій розмові з читачами...

Де зараз ви, кати мого народу?

Де велич ваша, сила ваша де?

На ясні зорі і на тихі води

Вже чорна ваша злоба не впаде.

Репресії завдали відчутного удару по всьому суспільству. Була понівечена доля мільйонів людей. В атмосфері страху, наклепів, насильства виховувалось ціле покоління людей.

На нашій зустрічі ми згадували страшні факти тоталітарних режимів, які були на території України:

"Як відомо 2 червня 1937 було прийнято постанову Політбюро ЦК ВКП (б) ПБ-51/94 «Про антирадянські елементи», відповідно до якого 5 серпня 1937 вийшов наказ НКВС СРСР № 0044, який поклав початок масових репресій. 

Вже до середини листопада 1938 року без суду було винесено 681692 смертних вироки, які виконувалися негайно. Більше 1,7 млн. людей було відправлено в табори. 

Згідно з розсекречених архівів і документів СБУ, в Україні з 1935 по 1951 рік жертвами розкуркулення стали понад 2 млн. 800 тис. людей. У 1936 році заарештували 15717 осіб, у 1937-му - 159537, в 1938-м 106096, в 1939-м 11744. Близько 16,5 тис. чоловік було розстріляно в 1937-му..." (матеріали з інтернету )

Увазі наших читачів було представлено книгу "Реабілітовані історією. Херсонська область", у якій зібрано докупи свідчення найцинічнішого злочину сталінізму. До матеріалів, видобутих в архівах, додається живий голос очевидців, що відтворили справжні масштаби трагедії...

Народ росте, і множиться, і діє

Без ваших нагаїв і палаша

Під сонцем вічності древніє й молодіє

Його невинна й лагідна душа.

Ми зобов'язані вічно берегти пам'ять про наші великі жертви, знати їхню причину і твердо дбати, щоб минулі трагедії ніколи не повторилися на нашій землі.

Вишиванка, моя вишиванка

Вишиванко, моя, вишиванко, 

Долі моїй оберіг...

Вишивала мама синіми ниткам, -
зацвіли волошки буйно між житами.
Узяла матуся Червоненьку нитку, -
запалали маки у пшениці влітку.

У культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Вишиванка - яскравий приклад і підтвердження цьому.

День вишиванки - поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане к сприянню єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу. Воно відзначається в третій четвер травня.

В 2018 році День вишиванки припадає на 17 травня.

У нашій бібліотеці оформлена народознавча виставка "Вишиванка, моя вишиванка, Долі моїй оберіг", приурочена цьому дню.

Відвідувачі бібліотеки теж у національних вишиванках...

Для користувачів провели екскурс в історію української вишиванки, і вони дізнались, що: "Історія вишиванки своїми витоками сягає в незапам’ятні часи. Ще за свідченням знаменитого давньогрецького історика, географа і мандрівника Геродота, елементами вишиванки був прикрашений одяг скіфів, які проживали в наших землях в період VIII ст. до н. е. - IV ст. н. е..."

Знаменитий арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях також згадує про русів, які носили вишитий одяг. У ході сучасних досліджень, наприклад, на Черкащині були знайдені срібні бляшки з фігурками чоловіків, датування знахідок VI ст., дослідження яких показали ідентичність елементів одягу і орнаменту вишивки українського народного костюма XVIII-XIX століть. 

Одягну я зранку

Білу вишиванку,

Заплету у косу

Я Червоній мак,

Вмиюся росою

З зілля на світанку

І піду між люди так.

Хай Усі навколо

День новий стрічають,

Хай співають гучно

Радісних пісень,

Бо сьогодні свято

(Українці знають!),

Й весело святкують

Вишиванки День !!!

Священна пам'ять в спадок нам дана...

...У згадках воскресають раз у раз
Полеглі й покалічені солдати,
І той травневий радісний наказ,
І той такий жаданий сорок п'ятий...

9 травня 1945 року назавжди ввійшло в історію як день врятування людства від нацистської чуми, як День Перемоги у найкривавішій війні на нашій планеті.

У нашій бібліотеці провели годину-реквієм для користувачів "Священна пам'ять в спадок нам дана..." і виготовлене "Дерево Пам'яті", на якому майорять фотографії наших ветеранів ІІ Світової Війни, які ми разом з нашими читачами збираємо серед односельців.

Полум'я ІІ Світової війни, складовою якої була Велика Вітчизняна війна нашого народу проти нацистів, палало шість років. Території 40 країн Європи, Азії та інших,  були охоплені битвами, в яких загинули понад 50 мільйонів чоловік...

Минули більше семи десятиліть з дня перемоги у цій війні, але і сьогодні подвиг захисників і визволителів є прикладом героїзму, справедливості, віри у свої сили 

Ратний подвиг батьків, дідів і прадідів у Великій Вітчизняній війні ніколи не може бути забутим. Його не можуть зменшити ані десятиріччя, ані суспільні зміни.

Кожна людина зберігає в пам'яті момент свого життя, який здається їй другим народженням, переломом у всій подальшій долі. Війна живе в душах переживших її такими спогадами, що вони ніколи не зможуть забути цю війну тривалістю 1418 днів і ночей.

                                     

Страшні сліди залишила війна. На території України в руїни та згарища перетворили фашисти 114 міст і 28 тисяч сіл.

                                      

На нашому "Дереві пам'яті" майорять фото наших односельців, які віддали життя за нас, наше мирне життя, зберігаючи теплі спогади у серцях своїх рідних. 

Щоб віддати данину і шану нашим ветеранам наші користувачі в'язали зелені та білі стрічечки - кольори надії... 

Кожен, зав'язуючи стрічку, згадував щось із розповіді про страшну війну своїх прадідів і дідів, адже допоки ми пам'ятаємо - допоки житимуть вони у наших серцях і душах...

День Перемоги - це свято, що гуртує усіх нас, і дітей і дорослих, у прагненні віддати данину шани й поваги воїнам-фронтовикам.

Ми пам'ятаємо полеглих і низько вклоняємося ветеранам, адже з кожним роком їх залишається все менше і менше...

За природу відповідає кожен

Природа - наш дім

Краса природи — справжнє диво.
Все неповторне і живе.
Де не поглянь, скрізь так красиво:
По небу сонечко пливе,
Навколо височіють гори,
Між горами дзюрчить вода.
А ліс зелений, наче море,
І всюди казка ожива!
(Надія Красоткіна)

Тиждень молодіжного читання продовжується. І цього разу він нас повів на вулицю, ближче до рідного довкілля. Так співпало, що у квітні ми відзначаємо День Землі.

Природу ніколи не застати зненацька. Теплого весняного ранку вона чарує ніжними ароматами квітів. В літню спеку разом з нами мліє під променями палючого сонця. Восени — дарує парчеві вбрання деревам і сипле до ніг золото. А взимку мирно спить під сріблястою шубкою снігу, сопучи високими кронами в глухому лісі.

У свою "корзинку для пікніка" ми зібрали найактуальніші та найпотрібніші книги: Р.Аллен "Як врятувати Землю", О.С. Колбасов "Правовая охрана природы", "Мир вокруг нас", Ю. Дмитрієв  та ін."Книга природи".

На нашому пікніку ми розмірковували над навколишнім середовищем, над природою, що нас оточує, над тим, що таке, взагалі, поняття  - "ЗЕМЛЯ" ...

А що ми знаємо про Землю? Яка ж вона, Земля? У кожного свої асоціації...Всі говорять: Земля, а кожен бачить і розуміє своє. Для космонавта, серед зірок і сузір'їв, - вона планета, для моряка - берег, для геолога - твердиня. Для солдата - вона образ Батьківщини, її просторів та цінність, яку він захищає, та сила, яка живить його. Для хлібороба земля - це те, у що він вкладає свою працю і любов, від якої жде плодючого хлібного дару...

Світ природи сповнений дивовижних барв, чудових звуків, досконалих рухів і форм...

На нашому екологічному пікніку ми говорили про все, що пов'язане із Землею, природою, довкіллям і дійшли висновку - який би ми зміс не вкладали у слово Земля - ми повинні бережливо і трепетно відноситись до всього, що нас оточую, ми повинні берегти і оберігати все, що нас оточує. У цьому і полягає сенс нашого з вами життя та існування.