Гей, козак-козаченко,
Тай хоробре серденько...
І не буде переводу
Українському народу
Доки із глибин сторіч
Долина козацький клич.
Я.Яковенко
Історія кожного народу має свої символи. З часом, такий символ стає ознакою нації. Скажімо, для Америки – це «ковбой», «бізнесмен», для Японії – «самурай». А нашої історії неможливо уявити без козаччини.
14 жовтня щорічно відзначається День українського козацтва, а ще 14 жовтня козаки святкували свято Покрови Пресвятої Богородиці. Це був великий козацький день. Саме тоді відбувалася велика Генеральна січова Рада. На ній вирішували найважливіші питання козацького життя. Цей день історії запам’ятався всьому українському народу як найголовніше свято всіх людей, котрі відносять себе до козацького роду.
Козацтву належить особливе місце в історії України та в історичній пам'яті українського народу. Саме козацтво було тією силою, яка активно впливала на історію України.
У Першотравневій бібліотеці облаштовано народознавчий куточок "Козацька слава" і проведено мандрівку "Козацькими стежками".
Читачі слухали легенди про козацьке життя, про свято Покрови, про Запорізьку Січ - колиску козацтва. Вони ще раз почули, що козакам були властиві такі риси характеру, як: добродушність, безкорисливість, щедрість, щирість, дружелюбність. Особливо козаки цінували власну свободу. Саме тому вони частіше обирали люту смерть, ніж ганебне рабство. Мандрівники зауважували гостинність, привітність і виняткову чесність, притаманну козакам.
Козаки — це вільні люди!
Козаки — безстрашні люди!
Козаки — борці за волю!
За народу кращу долю.
Лунали гарні вірші про козаків, їх відвагу та славу.
Розпускайте крила, сміливо злітайте
Шлях до волі і єднання у серцях плекайте.
Щоб у всіх кінцях і всюди, у кожній родині
Жила слава козацькая, Цвіла Україна.