середа, 28 лютого 2018 р.

Бринить-співає наша мова...

У шелесті трав,у цвітінні калини
Я чую цю мову у сні й наяву.
Вона в моїм серці, - це вся Україна,
Я дихаю нею, я нею живу!
В.Геращенко

Мова - це наше коріння, це наш код нації. У кожного народу вона своя. Без мови будь-який народ не може існувати...
21 лютого ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови.


У нашій бібліотеці було облаштовано тематичну поличку та проведено мовну вікторину "Бринить-співає наша мова". 





На заході ми разом з користувачами згадали, що у листопаді 1999 року Генеральна конференція ЮНЕСКО проголосила Міжнародний день рідної мови, який уперше відзначався 21 лютого 2000 року у Парижі.



Також наголосили, що заснування цього свята має велике значення, тому що на сьогодні існує близько 6000 мов.



Своїм читачам ми розповіли, що мова являє собою значну частку національної культури. Тому зберегти мову - важливе завдання кожного народу. Адже  - коли вмирає мова,  вмирає і нація...


На нашій зустрічі ми з "Розумного лоточку" виймали і читали розумні  приказки та прислів'я про мову, слова:

Не хочеш почути дурних слів, не кажи їх сам...

Треба знати, де що казати...

Всякому слову свій час...


Розгадували з читачами загадки, проводили вікторину "Мова, мова наша рідна".




Незважаючи на погоду і заметілі, настрій був чудовий.

Мова кожного народу
неповторна і - своя;
в ній гримлять громи в негоду,
в тиші - трелі солов'я.

На своїй природній мові
і потоки гомонять;
зелен-клени у діброві
по-кленовому шумлять...
О.Забужко

Бережіть і плекайте свою мову - коріння нашого народу. Рідна мова - це мова роду, вона відбиває досвід пращурів для нащадків!

  


Конкурс "Поетичний камертон Ліни Костенко"

Конкурс! Конкурс! Кокурс!


"Поетичний камертон Ліни Костенко: патріотичні лейтмотиви".

ІV обласний фестиваль "Поетичний камертон Ліни Костенко: патріотичні лейтмотиви".


Наші читачі у цьому році взяли участь у конкурсі.
Ось малюнки наших учасників.


Горбик Віолетта. Ілюстрація до твору "Осінній день, осінній день, осінній..."


Ліна Костенко – Осінній день, осінній день, осінній!..
Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна.
Невже це осінь, осінь, о! — та сама.
Останні айстри горілиць зайшлися болем.
Ген килим, витканий із птиць, летить над полем.
Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій.
І плаче коник серед трав — нема мелодій…



Куньо Юлія. Ілюстрація до твору "Двори стоять у хуртовині айстр..."

Ліна КостенкоДвори стоять у хуртовині айстр
Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка рожева й синя хуртовина!
Але чому я думаю про Вас?
Я Вас давно забути вже повинна.
Це так природно — відстані і час.
Я вже забула. Не моя провина,—
то музика нагадує про Вас,
то раптом ця осіння хуртовина.
Це так природно — музика і час,
і Ваша скрізь присутність невловима.
Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка сумна й красива хуртовина!


Конокотіна Каріна. Ілюстрація до твору "Мені снилась дорога..."

Ліна Костенко

Мені снилась дорога. Дорога — і все. 
Ні куди, ані звідки, — не знаю, не знаю. 
Просто снилась дорога, — ні шлях, ні шосе, 
а дорога й дорога, — іду й проминаю.

Тільки десь ніби вогник далеко в степах. 
Може, мати стоїть на німому порозі. 
Може, це вже Чумацький, а може й не шлях. 
Може, просто дорога. Дорога в дорозі.

четвер, 22 лютого 2018 р.

Небесна Сотня...Герої навіки!!!

Колись я приїду до Києва з сином
Колись... Як цвістимуть каштани...
Під небом  пройдемось високим і синім
Пройдемось ошатним Майданом...

Сумні і болючі спогади...
Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя у 2013-2014 роках, віддавши за свободу, і краще майбуття своєї країни...


У бібліотеці для наших читачів до 4 річниці пам'яті Небесної Сотні було проведену час героїв "Небесна Сотня...Герої навіки!!!", оформлено фото-виставку, яку ми доповнили малюнками наших читачів, які малювали мир і надію для України...




У цей день - день пам'яті Небесної Сотні лунала Гімн євро-майдану - Жалобний гімн Майдану за небесною сотнею загиблих героїв"Гей, пливе кача...", зачитували списки тих, хто загинув на Майдані... (інформація з Інтернету)
Ми згадували, що:
"...18 лютого протести на Євромайдані перейшли у нову, гарячу, стадію. З самого ранку колони активістів рушили до Верховної Ради, там мала відбутися чергова сесія, на якій планували розглянути питання про зміни до Конституції, які б обмежили повноваження президента. Однак, канцелярія Ради не хотіла реєструвати цей документ. Тож активісти спробували натиснути на депутатів..." (інформація з Інтернету)





Також згадували, що "... На мітингарів вже чекали близько тисячі силовиків, які щільно оточили урядовий квартал. Активісти спробували штурмом прорватись до будівлі Верховної Ради. Почались серйозні сутички. Люди озброїлись бруківкою та коктейлями Молотова, "Беркут" застосував зброю та світлошумові гранати, пролунали перші постріли..."



Кожен із цієї Небесної Сотні, як і ми , мали свою сім'ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії, свої невідкладні справи... Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну...

Небесна Сотня... Герої не вмирають!





І пам'ять ожива вогнем пекучих ран, Ніколи не забути нам тебе, Афганістан...


Очі туманить ядуча сльоза,
Руки скувала утома,
Палить їй душу афганська гроза - 
Син не вернувся додому...

Відходить усе далі у минуле війна в Афганістані. 29 років тому завершився вивід останніх військ з цієї країни...
Для тих, хто був "там" - в Афганістані, - це мить, для людей старшого і середнього віку - 29 років, а для молоді - це вже майже давня історія... яка повторюється знову...
Ми не маємо права забувати подвигів тих, хто чесно виконував солдатський обов'язок за межами своєї країни - на чужій території, захищаючи чужих людей... 
У нашій бібліотеці було проведено годину-реквієм "І пам'ять ожива вогнем пекучих ран, Ніколи не забути нам тебе, Афганістан..."


Майже 9 років тривала кровопролитна війна, у якій брали участь наші юнаки. Таких юнаків було нагороджено бойовими урядовими нагородами - багатьох посмертно...
Багато з них не повернулися на рідну землю, до рідної оселі, не побачили рідних. Вони полягли навіки, кого поховали товариші, хто пошматований розлетівся в прах на гігантських фугасах...


Моя помічниця Каріна, розповідала нашим слухачам, що по офіційним даним у Афганській війні загинуло майже 15 тисяч осіб, 290 воїнів пропали без вісті... 
Для тих, хто побував в Афганістані й зараз перед очима постають жахливі картини боїв, обличчя товаришів, які загинули, а ночами сняться кошмарні сни...


Для наших відвідувачів продемонстрували документальний фільм-спогад "Афганістан", де були відзняті документальні кадри боїв... Лунали спогади ветеранів Афганської війни...
 Читали сумні вірші, присвячені подіям Афганської війни:

Повідайте, повідайте синам,
Повідайте всім дітям, ветерани,
Які шляхи пройти судилось вам
Крізь полум'я Гардеса й Кандигара...

Афганістан ще довго буде щеміти в грудях багатьох з нас - загиблих не повернути. Наша пам'ять до цього часу, свято зберігаючи подвиг батьків і дідів у ІІ Світовій, назавжди ввібрала в себе і новий біль афганських втрат...








середа, 14 лютого 2018 р.

"Валентинки" для своєї родини


З Днем святого Валентина,
Я Тебе вітаю!
Море радості в кохані,
Я тобі бажаю!
Зорю з неба, перли з дна,
Я тобі дістану!
Хай усмішка на лиці,
В тебе лиш засяє!

До цього веселого свята у бібліотеці прикрасили традиційно куточок "Зізнайся бібліотеці у коханні", де читачі змогли залишити свої побажання для бібліотеки.







На день св.Валентина до бібліотеки завітали дітлахи з дитячого садочка "Малятко". Вони прийшли нас привітати...




Нам, бібліотекарці з директором сільського будинку культури Горбик Юлією Вікторівною, подарували малесенькі "валентинки".





Ми розповіли їм, що у цей день ми усі можемо щиро проявити свою любов до своїх батьків, показали, які бувають "валентинки". І показали які "валентинки" подарували наші читачі бібліотеці...


Разом ми провели для наших відвідувачів годину творчості ""Валентинки" для моєї родинки". Наші малята дуже акуратно старалися і для своєї родини робили аплікації "Метелики любові".



Діти дуже-дуже старались, кожен хотів щоб його "метелик любові" для батьків був найкращим...



Дуже гарні, найкращі у світі метелики у них вийшли!



Хай усмішка на лиці,
В тебе лиш засяє!
А медові оченята,
Хай до себе тягнуть!
Поцілунки в день святковий,
Лиш тобі хай будуть!