Історія села Першотравневе




С. Першотравневе
Іванівський район
Херсонська область
На південно-східній окраїні Іванівського району, за 12 кілометрів від райцентру, розташоване невелике село Першотравневе цієї ж сільської ради, в 45 кілометрах від залізничної станції Нижні Сірогози. Село знаходиться в 3 кілометрах від автотраси Ростов – Рені.
Про давнє освоєння території свідчить курган доби середньовіччя, який знаходиться за 3.6 км на південь – південний схід від села, на рівнині. Висота кургану 0.8 м, діаметр – до 42 м. У наш час курган дуже розтягнутий оранкою.
Село, як і всі села Першотравневої сільської ради було засновано у 1921 році вихідцями з Іванівки.
Спочатку в с. Першотравневе було 20 господарств, згодом - 65, забудовувались нові вулиці добротними будинками.
Раніше село Першотравневе, через відсутність садів і декоративних дерев, через неприглядний вигляд, через погані землянки, називали «голим». З часом, в роки розвитку колгоспних господарств, лице села змінилося і покращилось.
У селі з’явились нові будівлі школи, контори колгоспу ім.. Мічуріна, механічної майстерні, сільської ради, будинку культури, бібліотеки. Збоку села було споруджено приміщення тваринницької ферми. Було засаджено сад і виноградник.
«…Село Першотравневе до 1957 року називалося «Рештаки» по імені куркулів-орендаторів, які експлуатували селян с. Іванівка в дореволюційні часи. Брати Рештаки жили в Мелітополі, а тут мали свою контору, розміщену в поганенькому будинку, декілька десятків коней та бараки для наймитів.
Більшість землі, на якій розкинулось господарство колгоспу ім.. Мічуріна, належало поміщиці Апраксінії. Сама поміщиця у цих степах не бувала, а прибутки з землі одержувала через багатих куркулів-орендаторів, які в свою чергу шляхом жорстокої експлуатації через міру багатіли. Жовтнева революція віддала землю 11 законним хазяїнам – селянам.
У 1929 розі дрібні господарства об’єднались у колгоспи – «Вольний труд» і «П’ятирічка». Згодом і ці колгоспи об’єднались і утворився колгосп ім.. Мічуріна.
Першими організаторами колгоспного ладу були т.т. Лозовий (ім’я за давністю забуте), Ткаченко Лука, Тебенко Федір, Мозговий Яків, Мусієнко, Максак Аксентій..." (зі спогадів старожилів).
Після ІІ Світової війни було зруйновано фактично все господарство, знищено тваринництво, техніку, зруйновані приміщення, значна частина колгоспних будинків.
Загинуло багато наших односельців.
Під час звільнення нашого краю від нацистів у 1943 році смертю хоробрих полягло близько 200 бійців.
Після звільнення , почалася відбудова села.

Історична довідка із сайту сільської ради:
"Село Першотравневе було розділене на 11 маленьких сіл.
Наприклад:
  • село Рештаки названо на честь двох братів орендаторів куркулів, які експлуатували селян села Іванівки в дореволюційні часи. Брати Рештаки жили в Мелітополі, а тут мали свою контору, розміщену в поганенькому будинку, декілька коней та баранів для наймитів. Більшість землі, на якій розкинулося господарство колгоспу ім. Мічуріна належало поміщиці Апраксіній. Сама вона тут не бувала, а прибутки із землі одержувала через багатих куркулів орендаторів, які в свою чергу через жорстоку експлуатацію через міру багатіли;
  • село Новотроїцьке було засноване в 1923 році, земля села належала графині Апраксіній;
  • село Хлібороби засновано в 1922 році, мало назву Попи. До революції землею володіла графиня Апраксіна, яка жила в Петрограді. Орендаторами були попи, які проживали в селі Іванівка . Першим посилився в селі Хлібороби Скрипиць Денис, який побудував курінь і там жив. До революції село мало поганий вигляд, не було дерев. В 1924 році зробили посадку дерев, в 1923 році викопали 2 колодязі. В селі в 1955 році був побудований клуб, в 1957 році – магазин, скотарник, тракторну бригаду;
  • село Зоря. до 1924 року називалося Щетинним хутором, тому що там жив багатій Щетина в приміщенні Зорянської початкової школи. Після встановлення Радянської влади хутір перейменовано в село Зоря. В 1930 році з’явився перший трактор. В 1934 році відкрито школу, в якій навчалися діти селян, в цьому ж році відкрито магазин;
  • село Червона колона. В селі було розміщено декілька хат, в яких жили брати Пучки. Ця територія, де були розміщені ці хати, звалася Пучками. В 1928 році плановим переселенням у село Пучки прибуло 30 сімей. В 1928 році село Пучки було перейменовано в село Червона колона. Із села записалося в колгосп спочатку 8 чоловік. У колгосп прислали трактор «Фардзол». Біля села була побудована птахоферма;
  • село Борисівка. Де було село – був голий степ. Не було жодного двору. В 1922 році територію починають заселяти поселенці. Землемір Борис нарізав землю, почало організовуватися і населятися село. В честь цього землеміра було названо село Борисівка. В 1923 році сюди приїхало 26 хазяїв, побудовано декілька землянок. Почала відроджуватися земля, стали садити зелені насадження, викопали колодязь. В 1925 році з Іванівки привезли два вітряка, які належали окремим хазяїнам Канаєву і Трибушному. В 1926 році відкрито початкову школу. В 1930 році збудований магазин, сільський клуб.
В 1929 році дрібні селянські господарства об’єдналися в колгоспи. У 1930 році створено два колгоспи на території Борисівської та Зорянської сільських радах «Вільний труд» та «П’ятирічка».
До колгоспу «Вільний труд» входили села Борисівка (центральна садиба) 38 дворів, Восьмихатки 23 двори, Хлібороби 45 дворів, Трохимівка 17 дворів, Сірогозький 9 дворів, Рештаки 29 дворів.До 1941 року колгосп мав 2650 га землі, овець 1200 гол, корів 130 гол, свиней 300 гол, коней 90 гол, волів 14 пар, автомобілів 6 техніки 8 одиниць.
До колгоспу «П’ятирічка» входили села Зоря (центральна садиба) 31 двір, Новоукраїнка 19 дворів, Загнойки 8 дворів, Новотроїцьке 39 дворів, Червона колона 22 двора, Рибалки 6 дворів.
До 1941 року колгосп мав 2250 га землі овець 350 гол, корів 130 гол, свиней 1000 гол, коней 70 гол, волів 12 пар, автомобілів 6, техніки 8 одиниць.
В довоєнні та післявоєнні роки школи були в селі Борисівка (семирічка) та Зоря (початкова).
В 1956 році школа перенесена в село Першотравневе в звичайну хату і працює як восьмирічна школа. Вчилися в 3 зміни, директором школи був Богачевський В.Й.- ветеран Великої Вітчизняної війни, рядовий стрілецького полку 216-ої стрілецької дивізії 51-ої Армії, снайпер, знищив в роки війни 116 фашистів. Нагороджений орденами Червоно Прапора та Вітчизняної війни, Ювілейними медалями. Богачевський В.Й. закінчив одеський педагогічний інститут. З 1945 по 1979 рік на вчительській роботі. Стаж роботи 40 років із них завучем та директором 28 років. Він вніс великий внесок у створення сільського краєзнавчого музею, зібрав багато спогадів, цінних речей. Помер Богачевський В.Й. 25 липня 1995 року.
В 1970 році закладено фундамент нової школи на честь 100-річчя В.І.Леніна, яку було відкрито у 1972 році. Першотравнева загальноосвітня школа в 1986 році отримала звання – зразкова школа. Бондаренко Л.І., вчитель біології та хімії в 1984 році отримала звання - заслужений вчитель України, яка працює і понині.
В грудні 1950 року на загальних зборах проголошено об’єднання колгоспів «Вільний труд», «Пятирічка» в колгосп ім. Мічуріна. Центральна садиба село Рештаки. Очолив колгосп Циганюк М.Ф. (1950-1954 роки), З 1955 по 1962 роки – Куртєв Леонід Іванович. Велика заслуга у генеральному плануванні та будівництву села Першотравневе, в розвитку сільськогосподарського виробництва належить голові колгоспу ім. Мічуріна.
Лукянову Григорію Власовичу, який віддав цій справі 18 років (з 1962 по 1980 рік). Його послідовники Гузь Дмитро Терентійович (з 1980 по 1987 рік), Василенко Микола Іванович (з 1987 по 2001 рік).
З 1957 року село Першотравневе.
Колгосп ім. Мічуріна мав 5298 га землі: із них 4827 га ріллі, 37 га сади, огороди. Все це оброблялося руками колгоспників.
Основна спеціалізація колгоспу м'ясо-молочне виробництво та вирощування зернових культур.
В недалекому майбутньому село Першотравневе виросте в великий населений пункт".




Історичні пам’ятники села Першотравневе.

1.       Пам’ятник-меморіал загиблим воїнам при в’їзді у село було відкрито у 1973 році.



                                                    

2.       Пам’ятник воїнам, які загину за Батьківщину. Перенесені мощі солдат з Хліборобів у с. Першотравневе, пам’ятник знаходиться біля школи. (В жовтні 1943 році наступаюча частина радянських бійців потрапила в засаду біля села Хлібороби, загинуло 138  бійців (357 чоловік по розповідям очевидців), які поховані в братській могилі в с. Хлібороби.
В 1965 році могилу було перенесено до с. Першотравневе, де споруджено пам'ятник)





3.       Обеліск «Скорботна мати» - на честь воїнів-односельців встановлено у 1974 році.





4.       Пам’ятний знак на честь 87-ої Перекопської Стрілецької Дивізії – встановлено у 1975 році і названо на її честь вулицю.




5.       Пам’ятник І.В. Мічуріну – встановлено у 1980 році.




6.       Пам’ятник жертвам репресій і голоду на Україні 1932-1933 роках – встановлено у 2009 році.




7.       Пам’ятний знак «Хрест» при в’їзді на територію села – встановлено у 2011 році.
(пам'ятник – оберіг в честь 2000 - ліття Різдва Христового) 




8.       Меморіал загиблим воїнам-односельцям на Хліборобах (357 загиблих воїнів при визволенні села у 1943 році) – встановлено у 2013 році.




Адміністративні приміщення с. Першотравневе.




Відділення зв’язку – відкрито у1965 році.





Будинок культури – відкрито у 1967 році.





                                          Першотравнева школа – збудована у 1972 році.




Контора – побудована у 1976 році.





Дитячий садок – побудовано і введено в експлуатацію у 1981 році.


Гральний майданчик у дитячому садку





Приміщення ФАП - знаходиться у приміщені, яке виділила громада у 2004 році.

Історичні місця нашого краю.



Зараз тут степ і пустир, а раніше, 92 роки тому - у 1924 році, тут знаходилося село Зоря.



Село Новотроїцьке було засноване в 1923 році.
Все, що від нього залишилося зараз у 2016 році.



 На цьому місці знаходилася тваринницька ферма...




Немає коментарів:

Дописати коментар