Бо ж єдина – так, як мати, - Мова в кожного із нас!

Бо ж єдина – так, як мати, -

Мова в кожного із нас!

Гробниці, кості й мумії мовчать,
А слово вічне, ніби далина.
Із темряви віків, де цвінтеря печать,
Лиш чути письмена.....
( Іван Бунін)

Винекнення письма має надзвичайно важливе значення в історії народу. Письмо – одне з найістотніших знарядь культури, яке в просторі й часі розширює функціонування мови.

В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено відповідно до Указа Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня.

У нашій бібліотеці оформлено виставку "Бо ж єдина – так, як мати, - Мова в кожного із нас!", де розміщено відповідні матеріали, які розкривають історію виникнення української культури, української писемності... 

Наприклад, наші користувачі зможуть дізнатися, що: "Прямим попередником слов’янської мови був алфавіт, створенний великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм...". 

А ще більш допитливим буде цікаво знати, що "...Тривалий час побутувала думка, ніби-то нащі пращури завели писемність лише після хрещення Русі, коли у Візантії та Болгарії перейшли на Русь богослужебні книги...", а, наприклад, "...перший історик слов’янської писемності болгарський книжник, учений чернець Чорноризець Храбар, який жив у Х сторіччі при дворі болгарського царя Симеона, у книзі «Сказання про письмена» розповідає про два етапи розвитку слов’янського письма. Перший – коли слов’яни ще були язичниками, отож читали і ворожили за допомогою рісок та зарубок..."

Людське бесмерття з роду і до роду

У вись росте коріннч родоводу.

І тільки той, у кого серце чуле.

Хто знає, береже минуле,

Хто вміє шанувать сучасне,-

Лиш той майбутнє

Вивершить прекрасне.

Разом з нашими читачами ми провели в ігровій формі вікторину "Ллється, як річка, то тиха, то бистра, 

Слово чисте й прозоре, як ранком роса".

Читачі відповідали на запитання вікторини з гумором і веселим настроєм. Слухали приказки та прислів'я.