суботу, 20 травня 2017 р.

Мамині очі нас проводжають, мамине серце нас береже



Велике і прекрасне слово – Мати.
Від нього все на світі. Навіть світ.
О, як їй легко на руках тримати
Дитину, як найвищий заповіт.

Травень багатий різними святами. І одне з таких свят - це День Матері.
Слово Мати – вічне і неповторне, як світ. 
Коротке слово - мама, але які надлюдські глибини скарбів містить воно в собі! Усе життя із серця б’є великим невичерпним джерелом безкорисна любов до своїх дітей.
На свіжому повітрі ми провели флеш-моб "Мамині очі...".


",,, Стоїш, як Вічність, як Любов
Біля німого п'єдесталу.
Здається, в ньому сина кров
Ще пульсувать не перестала...
- Я знищу вбивць! Ти чуєш , ма..?
Й пішов від отчого порога.
Чекала, кликала - дарма!
Лишились туга і тривога..."
                                                  В.Невінчана "Мати"

У цей день читачам ми розповіли, звідки взяло початок свято.
Виявляється, що свято матері зародилося давно. У 1903 році молода американка з Філадельфії Анна Джарвіс, яка поховала свою матір, звернулася до законодавців з пропозицією присвятити одинь день кожного року вшануванню Матерів. Вона запропонувала це вшанування символізувати кольорами квітів. У кого матір була жива – у цей день мав приколоти до одягу рожеву квітку, а в кого мати померла – білу.
Усе її життя – це безмежна любов і самопожертва , пробачення провин. Мама створена з добра і любові, …


"...Моя мама стала кравчихою, 
і вбирає мама щасливих
в пелюсткові прозорі зливи,
в чистий ранок і вечір тихий.
Мамо! Ти молода і красива,
в тебе срібне весілля скоро,
я зберу тобі ясні зорі,
принесу тобі променів зливу..."
                     А.Тютюнник "Матері"

Під час нашого невеличкого флеш-моба звучали вірші Володимира Трохименка "Матері", Алли Тютюнник "Матері", Леоніда Куліша "Материне безсмертя", Валентини Невінчаної "Мати", 



"... - Мамо! А куди наше сонце все летить і летить?
- Та чи мало мороки мені, аби клопотатись отим?...
- А хіба ти сама не хотіла б дізнатись: куди?
- прилетим і побачим. Як самі не наробим біди.
- Мамо! І чого ти завжди полохлива така?
- Спи, мій сину. он тісто підходить. Треба хліб випікать..."
                                                                          А.Тютюнник "Мамо! Акуди наше сонце все летить?"


Мама …Рідна і прекрасна, оспівана поетами , увічнена художниками.
В усіх народів , в усі віки , жінка – матір була уособленням святості, ніжності і любові.
Її мудрість поважали в сім’ї , прислухалися до порад, в яких знаходили спокій і надію…



"...Не неси у серці тривоги в ніч,
Сном зморена на світанку.
Перетнуться мої дороги
На далекому полустанку...
Сто доріг, сто мостів під ноги!
Десь збагнеш на життя екваторі,
Що одвічні людські дороги
починаються в серці матері..."
                                                    В.Трохименко "Матері"


У житті кожного з нас мама займає особливе місце. Перше , що ми бачимо з’явившись на світ – це мамині ласкаві очі, чуємо – мамин лагідний голос. Слово, яке вперше вимовляємо – мама…
До мами ми приходимо зі своїми радостями і печалями. Її мудра порада нам потрібна тоді , коли і в самих уже посріблені скроні.




Можна пройти крізь пустелі і хащі…
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами:
В світі усе починається з мами.

Немає коментарів:

Дописати коментар