Кохаю край свій золотий
Квітучу Україну!
Квітуча, славна Україну!
Як багато у цих словах, рідне серцю і душі.
Коли, як не змалку ми розповідаємо нашим малюкам про "малу батьківщину", про її красу, про її звичаї, обереги, символи... а вони слухають і всмоктують як гумка ці знання у свої малесенькі серденька. Як у веселки один колір переходить в інший, так і у нашому житті одні звичаї переходять і вплітаються в інші.
Наша Першотравнева бібліотека відправилась у гості до малюків у дитячий садочок "Малятко".
І відправилися ми всі разом у чарівну народознавчу мандрівку, щоб більше дізнатись про рідну Україну її символи. Дітлахи слухали про калину, вербу, ляльок-мотанок, коровай, пшеничні колоски. Про те, яке важливе місце вони займають у серцях людей, як оберігають їх від різних негараздів, яке значення мають для кожної української родини. Слухали вірші.
З хлібом у нас зустрічають гостей,
Хліб на весіллях цвіте в короваї.
І кращих немає на світі вістей,
Ніж хліб уродився у рідному краї... (П.Воронько)
Дітлахи дуже гарно вміють розповідати казочки. Їх дуже цікаво слухати...
А ще наші малята дуже добрі артисти, вони показали гарну казочку "Семеро козенят".
Цього дня для наших маленьких юних народознавців відкрились скарби народної мудрості, без яких неможливий подальший розвиток нашої малечі, їх світогляд і культура.
Гарна вийшла подорож...
Немає коментарів:
Дописати коментар