Голокост - знищення життя і сподівання

Голокост - знищення життя і сподівання

Сніг – то дрібне холодне молоко,
січневим дітям хочеться зігрітись
і голі кості гладить Голокост,
щоб жити – так же хочеться пожити.

27 січня у всьому світі відмічається День пам’яті жертв Голокосту. Дата 27 січня була обрана тому, що саме в цей день наші війска визволили концтабір Освенцим, який знаходився на території Польщі. Верховна Рада України прийняла 5 липня 2011 року постанову про відмічання щорічно цього дня в нашій державі.

У бібліотеці ми провели годину-реквієм "Голокост - знищення життя і сподівання". Увазі наших читачів були представлені відео- та фото-матеріали, знайдені в Інтернеті. 

Також було представлено книгу  Анатолія Кузнєцова "Бабин Яр", де автор правдиво описав події, які відбувались на початку війни у Києві.

Для України печальним символом Голокосту є Бабин Яр. Під час Другої світової війни фашисти використовували це урочище як місце масових розстрілів. Корінні кияни пам’ятають про страшні події вересня 1941 року, коли Київ окупували німецькі війська...

Чим далі від нас події, тим більше мужності потрібно, щоб пам’ятати про загибель шести мільйонів євреїв і мільйонів інших людей, убитих за те, що вони були цигані, або слов’яни, по-іншому мислячі.

Увазі читачів представили документальний фільм "Крик чорнозему", де зібрані факти, спогади про тих, хто страждав та вижив і не зламався.

Хай навічно збережеться пам’ять про страждання і катування мільйонів вбитих дітей, жінок, старих. Хай світла пам’ять замучених буде грізною пересторогою добра, хай попіл спалених стукає в серця живих та закликає до братерства людей і народів.

Наші читачі слухали і дивились дуже уважно і змогли зрозуміти, що Україна має свій Голокост. Пройшовши через страхіття Голодомору, українці як ніхто інший розуміють біль єврейського народу. Ми зобов’язані берегти пам´ять про Голокост і не допустити повторення подібного пекла у майбутньому.