День примирення та 70-річчя перемоги у Другій світовій війні

Естафета пам'яті:

"Є пам'ять, яку забуття не спіткає.

І слава, якій не буде кінця!"

"... У згадках воскресають раз у раз
Полеглі й покалічені солдати,
І той травневий радісний наказ,
І той такий жаданий, сорок п'ятий.
Уже пішов і я давно в запас,
Але мене ніхто здолать не зможе,
Бо я - народ, 
В якого дух не згас,
Народ,
Ім'я якому - ПЕРЕМОЖЕЦЬ."
                                                                  Д.Луценко

1939 - 1945 роки назавжди ввійшов в історію як роки боротьби над нацизмом у Європі, а 9 травня 1945 - як день перемоги у Другій світовій війні, найкривавішій війні на планеті.

Полум'я цієї війни, складовою якої була Велика Вітчизняна війна нашого народу, палала 6 років. 

Минуло 70 років, але і сьогодні подвиг захисників є прикладом героїзму, справедливості, віри у свої сили. Це свято, що гуртує усіх нас, і дітей, і дорослих, у прагненні віддати данину шани й поваги воїнам-фронтовикам. 

У нашій бібліотеці триває парад портретів ветеранів, які захищали мир на землі і відвойовували свободу для своїх рідних. Користувачі бібліотеки продовжують приносити фото своїх героїчних дідів та прадідів.

Ми -  пам'ятаємо!

Ми - перемагаємо!

Ми пам'ятаємо полеглих і низько вклоняємося ветеранам.
                          

Наш біль - Чорнобиль

"Поріс чорнобилем Чорнобиль - бідою нашою поріс"

Чорнобиля гіркий полин
На серце ліг незримо й тяжко,
І плине над землею дзвін
Із тихим стогоном протяжно. 

Лунає екологічний дзвін. Тривогою та болем наповнені його звуки...

У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилині 40 секунд над четвертим реактором Чорнобильської атомної електростанції нічну пітьму розірвало полум'я. Розпочалась пожежа...

Пройшло майже 30 років, а серце і досі здригається,  коли згадуємо  про трагедію віку — вибух на ЧАЕС. 

У Першотравневій сільській бібліотеці для користувачів пройшов  екологічний набат "Поріс чорнобелем Чорнобиль - бідою нашою поріс". Слухачі поринули у той страшний день, коли сталося лихо. 

Разом з помічницею Трохименко Людмилою (учениця 8 класу) ми розповідали їм страшні факти аварії. Ми розповіли про учасника аварії Нагібіна Олександра Володимировича, зачитали його спогади.

Також для читачів було показано документальний фільм "Чорнобильська катастрофа", у якому розповідається про те, що трапилось на атомній станції, причини і наслідки.

Такими заходами ми намагаємось виховувати особисту стурбованість кожного читача за все, що відбувається навколо, вчити сприймати чужу біду, чужий біль як власний.

Кривава тінь від чорного хреста
Лягла степами аж на хвилі моря.
Пекельна зона — дика і пуста,
Гірка, як полиновий присмак горя. 

Радіація встигла наробити багато лиха не лише теперішньому поколінню, але й прийдешньому.
Чорнобиль — незагойна рана на тілі нашої землі.

Земля - наш дім

Земля – оазис наш, нема секрету.
Цвіте на ній творимий нами день.
Вона чекає зодчих і поетів,
Як пташок по весні гіллястий клен.

Всі ми живемо, але не часто помічаємо красу нашої планети. А настільки життя на Землі є дивовижним. Скільки видів тварин на ній живе, скільки різних рослин, це навіть важно уявити...

У нашій бібліотеці до Дня Матері Землі для читачів 5 класу пройшла екологічна година "Земля - наш дім".

Наші чомучки ознайомились з нашою планетою ближче, були підняті такі важливі питання як екологічні проблеми нашого довкілля, що треба робити для збереження нашої планети. Читачам були показані і роздані емблеми, які є символом Дня Землі.

Під час заходу читачі почули цікаві факти про планету Земля. Наприклад: скільки Землі років, або де найспекотніше місце на Землі, де найхолодніше місце на Землі, наскільки великі запаси прісної води? Та ще багато різних цікавих фактів, які було важливо дізнатись.

Дуже важливо для нашого підростаючого покоління знати про неповторну красу нашої природи, а особливо повинні знати вони, що ця краса небезмежна, що ми повинні дбайливо оберігати її, охороняти, бо проблеми екології нині найважливіші.

Природа - це наше життя, наше здоров'я.

Для нас час пройшов непомітно, але користувачі з нього винесли дуже важливі знання для себе. І маємо надію, будуть бережливо відноситись до навколишнього середовища, яке оточує їх.

Земля! Горджусь святим ім’ям твоїм. 

Воно – поезія, наш хліб і отчий дім.

Тиждень дитячого читання.

Ви ще не у бібліотеці?! 

То ми ідемо до вас!

Тиждень дитячого читання у Першотравневій бібліотеці вийшов за межі бібліотеки... і пішов у гості до наймолодших наших майбутніх читачів - у дитячий садок "Малятко". 

"Хто ходить в гості зранку, той чинить дуже мудро..." . Ця весела пісенька з відомого дитячого мультику про Вінні Пуха, дуже нам підходить, адже найактивніші і найвеселіші наші малята саме зранку. 

Їм подобається, коли ми до них у гості приходимо бо знають, що приходимо не з пустими руками, а з цікавими ідеями і цікавими загадками, книжечками, іграми.

Цього разу ми теж їх не розчарували. Ще й друзів привели - м'які іграшки, які люблять читати їх улюблені казки - Тигрулю, Солом'яного бичка, Мишку-Норушку, Мишка Косолапого та інших...

А почалася наша зустріч з яскравих книжечок та журналів, які ми їм принесли з бібліотеки. Діти з цікавістю їх розглядали.

Потім почався водоспад веселих загадок, які малятка дуже люблять розгадувати, а ми любимо загадувати:

Наче сонячні клубочки

Хтось розсипав біля квочки.

Хто це там пищить, малята?

Здогадалися?... (курчатка)

Хоч годинника не має,

Вранці він нас піднімає.

Кожен прокидається - 

З сонечком вітається. (півник)

   

Вони найрозумніші і все відгадують.

Та це була лише розминка. після загадок нам закортіло щось зробити своїми руками, адже у нас - найталановитіші діти. і ми з ними вирішили, що у цей день ми зробимо маленьких курчаток. І тут почалося...

Діти дуже старались і у них вийшли гарненькі курчатка.

Але найцікавіше у них було попереду. У нас з ними почалися "Шалені перегони"... між їх маленькими чемпіонами - мишками-норушками, які були виготовлені з підручних матеріалів - олівець, шнурок, м'яка іграшка. Малята були у захваті.

Під час цих перегонів було дуже весело, маляти змагалися між собою. 

Їм дуже сподобались ці змагання, а вихователька сказала, що так вони ще ніколи не грались.

Закінчилась наша зустріч найцікавішим заняттям для дітей. Ми читали разом їх улюблену казку "Рукавичка", яку наші малюки знають, майже, на пам'ять.

Наша зустріч пройшла дуже жваво, натхненно, і весело. 

Ми усі з нетерпінням чекаємо нових!

 

Всесвітній день поезії

Поетичний флеш-моб: 

"Думки сердець, та тільки на папері..."

"Поезія - це плід і роздумів, і вражень.

Душевний словотік і серденька струмок,

Поезія - це світ підхмарних перелазів

Й натхненний словограй під зливою думок..."

                                                                Л. Гурч

Алла Тютюнник, Ліна Костенко та Микола Станович, Любов Забашта, Надія Донець та Любов Пшенична, Микола Братан та Іван Гнатюк... 

Такі різні, і такі схожі, адже писали про різне і таке схоже, по різному, але зі схожими почуттями...

У нашій бібліотеці у всесвітній день поезії пройшов поетичний флеш-моб "Думки сердець, та тільки на папері".  У руках читачів майоріли  поетичні збірки відомих і не дуже відомих поетів.

Кожен хто приходив у цей день, брали і читали свої улюблені вірші: про наші дні, про високий сенс людського буття, про працю, сім'ю, любов, про творчість і  про найдорожче для людини - мир на Землі..

"Я відкриваю світ собі щодня,

Хоч, може, він стократ уже відкритий, - 

Чи ж страшно щось відоме повторити,

Якщо воно збагачує знання?" (Іван Гнатюк)

"Кульбаба сонця облетіла враз,

і промінці посипались у воду,

в траву, і в папороть, і в тисячу джерел

на березі старезної ріки.

А жінка засміялася щасливо,

бо диво сталося від подиху її..."

Поезія - це день, це ранок, це світання

Це дійсності десерт на березі буття.

Поезія - це ти, закутаний в кохання

Поезія - це я у ритмиці життя. (Л. Гурч)

"Я, що прийшла у світ не для корид..." (Л.Костенко)

"Вечірнє сонце, дякую за день
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому"(Л.Костенко)

До ювілею Ліни Василівни Костенко - 85-річчя видатної української поетеси-борця, у стінах  Першотравневої бібліотеки була проведена літературна замальовка "Я, що прийшла у світ не для корид...". Читачі на заході ознайомились з біографією поетеси, із захопленням слухали її вірші. До уваги присутніх була підготовлена і представлена презентація про життя та творчий шлях Ліни Василівни, для якої все життя - це боротьба. Сама поетеса про себе пише:

«Я, що прийшла у світ не для корид,

Що не люблю юрби та телекамер,

О, як мені уникся і набрид

Щоденний спорт - боротися з биками.

Я обираю пурпуровий плащ,

Бики вже люттю наливають очі.

Я йду на них, душе моя не плач,

Ці види спорту вже тепер жіночі!»

Оформили "стіну-банер", на якому було розміщено фото поетеси, її вірші, знайдені в Інтернеті, які ми разом з користувачами читали:

"Хай буде легко. Дотиком пера.
Хай буде вічно. Спомином пресвітлим.
Цей білий світ — березова кора,
по чорних днях побілена десь звідтам..."

  "Двори стоять у хуртовині айстр. 

Яка рожева й синя хуртовина! 

Але чому я думаю про Вас? 

Я Вас давно забути вже повинна."

Учениця 11 класу Шевченко Вікторія прочитала присутнім вірш-присвяту Ліні Костенко "Королеві української поезії", який, до речі, склала сама. Будь ласка не осуджуйте дуже строго, адже Вікторія від щирого серця хотіла передати своє відношення до Королеви української поезії.

Королева української поезії!

Королева української поезії!

Ви скільки у житті пережили,

Ваші сюжети завжди мають інший вимір.

Ви слів чудових в нашу мову занесли.

Вас усі тут поважають,

Ваші вірші на пам'ять знають.

Вас сердечно всі кохають,

І поряд із собою уявляють.

О, Ліно - це поезія душі!

Ви гарно повідаєте про життя.

Роздумуючи про своє буття.

Зуміли успіху добитись,

Та не стали долі коритись.

Я скільки знаю про Ваше життя,

Захоплююся Вами, Ліно.

Цікаві факти хочу знати,

Щоб гарні слова добирати,

До всіх віршів, які повідаєте Ви.

Ви патріотка рідної землі,

Про це говорять всі Ваші вірші.

Про таких як Ви співають пісні,

Про подвиг героїчний жінки.

Я щиро хочу щастя побажати,

І вірю у майбутнє Ваших книг,

Бажаю Кожен ранок з усмішкою зустрічати,

І мудрість свою берегти!

                                                                    Шевченко Вікторія, 2015 рік.

А березень - пісня! А березень - це казка!

"А березень - це пісня!

А березень - це казка!

А березень - суцільно чудеса і весна!.."

Вже стало доброю традицією відзначати на початку березня свято - Міжнародний жіночий день 8 березня.

Це день, коли відзначають також успіхи жінок у політичних, економічних та соціальних сферах, святкують минуле, теперішнє та майбутнє жінок планети.

Сучасне святкування жіночого дня вже  не має мету утвердження рівності, а вважається днем ​​весни, жіночої краси, ніжності, душевної мудрості та уваги до жінок. 

До Міжнародного жіночого свята 8 березня  Першотравнева бібліотека провела годину спілкування "А березень - це пісня! А березень - це казка! А березень - це свято Добрих, милих мам!"

Чому Міжнародний жіночий день святкується саме 8 березня? Яка історія 8 березня?

Читачі на цьому заході дізнались історію виникнення традиції святкування Міжнародного дня, коли текстильниці Нью-Йорку пройшли "маршем порожніх каструль" по Манхеттену, дізнались хто така Клара Цеткін... 

Разом з читачами ми прикрасили стіну-вітальню гарними листівками, які самі виготовляли. Ми виготовили гарні квіти з паперу, аплікації з квілінгу. Вийшло гарно. 

Кожен з користувачів одержав брошуру "8 березн - історія виникнення традиції", в якій зможе коротко ознайомитись з цікавими фактами свята.

                              

                       

Незважаючи на витки історії, свято прекрасної частини людства - перш за все свято, що викликає найкращі почуття в людей.