І наступить ера милосердя...

Бо доброта не тільки те,
Що обіймає тепле слово.
В цім почутті така основа,
Яка з глибин душі росте,
Коли її не маєш ти...

У Першотравневій бібліотеці була проведена година спілкування "І наступить ера милосерддя", яка була присвячена Міжнародному дню Інвалідів, який ми всі відмічаємо 3 грудня кожного року.

Милосердя. Яким важливим і не­обхідним воно є у нашому житті. Чи завжди про­являємо людяність, доброзичливість, допомогу до тих, хто так цього потребує?

Людина починається з добра. Бути добрим нелегко. Треба менше говорити про добро, а просто його творити. 

А з чого ж складається доброта? З таким запитанням моя помічниця звернулась до своїх товаришів. Кожен з присутніх добре знає з чого - Милосердя, Щирість, Чуйність, Турбота, Доброта... 

А хто у наш час найбільше потребує щирості, турботи, чуйності, уваги, піклування, та просто людського співчуття? Це інваліди, люди, які мають вади здоров'я, хто вроджені, хто після тяжких хвороб або ж в наслідок травм, поранень...

Інвалідність впливає на всіх, хто так чи інакше зіштовхується з цим явищем. Життя людини, яка отримала тяжкі травми та ушкодження здоров’я, докорінно змінюється, так само, як і тих людей, хто таку особу оточує: рідних, друзів. Саме про це ми з нашими читачами і вели дискусію. Кожен присутній мав свою думку і охоче нею ділився.
 

А ще ми розмовляли про те, що багато поетів і письменників писали про таких людей. 

Ми зустрічаємо образи людей з інвалідністю у художніх творах. Література, особливо художня, тим і славиться, що звертає увагу читачів на різні проблеми людського життя і особистості – як позитивні, так і негативні. Вдумливого автора завжди цікавить, як людина проходить різні випробування, у тому числі – пов’язані з інвалідністю.

Наші читачі знають деякі з них: у казках - це хлопчик-мізинчик, хлопчик дуже маленького зросту, Дюймовочка, а ще читають про Ілька Муровлянина, який пролежав 33 роки на печі, аж доки цого не зцілили.

 

Діти знайомі з творами Тараса Григоровича Шевченка, який показує у своїх творах сліпих кобзарів. Відомі українські фантасти Марина та Сергій Дяченки описують у свої творах теж людей з вадами ("Дика енергія. Лана"). Про все це ми розмовляли з нашими читачами, зачитували цитати з цих творів. І допомагали мені у цьому мої активні помічники Людмила Трохименко, учениця 9 класу та Бебех Володимир, учень 7 класу. Кого краще за всіх будуть слухати підлітки, як не своїх однолітків або товаришів.

 

Ми з читачами згадали видатних відомих художників, композиторів, філософів, поетів, вчених у яких теж були різні вади, але вони не завадили їм стати великими і відомими, наприклад:

Гомер – давньогрецький поет, філософ, від нароження був сліпим.

Альберт Енштейн – людина зі світовим іменем, математик, хворів на аутизм, дислексію.

Людвіг Ван Бетховен – композитор, людина з вадами слуху.

Ісаак Ньютон – відомий фізик, від народження хворів на епілепсію, був заїкою.

Леонардо Да Вінчі – визнаний художник, письменник епохи Відродження, дитячий церебральний параліч (інформацію знайдено в Інтернеті).

Це все було цікаво нашим слухачам. І кожен присутній виніс з нашої зустрічі дуже цінний урок...

Милосердна людина не залишається бай­дужою до чужого горя, вона обов'язково допоможе чи то матеріально, чи підтримає словом. На безко­рисні вчинки, звичайно, здатні не всі, але саме такі вчинки збагачують нашу духовну скарбницю .

Нашу зустріч ми закінчили ось такими словами:

Добро і людяність плекайте в душах. 

Аби між вами не було байдужих. 

Щоб ви спішили радість принести. 

Даруйте людям ласку і тепло.