Бринить-співає наша мова,

чарує, тішить і п'янить.

 

Одна вона у нас така -

Уся співуча і дзвінка,

Уся плакуча і гримуча

Хоч без лаврового вінка.

Т.Г. Шевченко 

 

Ніщо так не тішить нам душу і серце, як наша рідна українська мова.

9 листопада ми відмічаємо День української мови та писемності, аби ще раз нагадати самим собі та іншим, що нічого немає ціннішого і потрібнішого, аніж наша рідна мова. У кожного народу вона своя. Це скарб кожної нації. Адже мова - це наша історія, наша культура, наші витоки і дар Божий, який ми повинні нести усе своє життя.

А починаємо ми її чути ще змалку -  у колисці, слухаючи мамині колискові пісні.

Вивчати починаємо у дитячому садочку. Спочатку звуки, літери, а тоді слова речення...

 

У нашій бібліотеці пройшла година мови "Бринить-співає наша мова, чарує, тішить і п'янить"з наймолодшими нашими українцями - малюками дитячого садка "Малятко", які завітали до нас на свято.
 

 

Наша зустріч  почалася з розповіді про рідну мову. Діткам було показано виставку "Краса і сила слова", на якій розмістили книжки про історію мови, біографію слова, про красу і силу слова, розважальні книжки "Мовограй" (Січовик І.), "Словограй" (Січовик І.), "Світ дитячих запитань" (Коритченкова О.)...

 Але ж найцікавіше було попереду!

Розгадування загадок, гра "Хто що любить істи?", скоромовки, читання віршів...

 

 

Наші малюки дуже люблять скоромовки:

 

В"пала лиска в колиску, а колиска - на лиску".

 

А як вам ось ця : "Мала Алла шматок сала. Дала сала Тані Алла".

 

Нашій малечі теж сподобалась, ми разом її старались проказати.

А гра "Хто що любить їсти?" взагалі - бомба!

 

 

Треба було дати відповідь на запитання, які звірі, пташки і риби люблять такі "страви":

 

Мишку, сир, моркву, горішки, мед, червячків, зерно, горобину, жолуді.

 

 

Ось що виявилось, щ0о наші дітки, як і звірятка полюбляють горішки, сир, мед, а деякі і мишок та черв'ячків... 

 

 

На виставці у нас знаходились прислів'я та приказки про нашу мову, так ми разом з  дітлахою читали і повторювали:

 

"Дав слово - дотримуй його", "Треба знати, де що казати", "Хліб-сіль їж, а правду ріж", "Всякому слову свій час", "Ласкаве слово, як день ясний" та інші...

 

 

Наша година мови пролетіла, як одна секунда.

Наші гості були дуже задоволені і обіцяли якнайскоріше прийти до нас ще, щоб так само пограти.

Уже йдучи до себе у дитячий садочок, подарували у бібліотеку гарну картину, яку зробили самі.

 

 

 

 

Коли забув ти рідну мову,

Яка б та мова не була -

Ти втратив корінь і основу

Ти обчухрав себе дотла.

А.Білоус.

 

Ніколи ми не повинні втрачати своє коріння і повинні знати свою рідну мову. І цю цінну інформацію діти забрали із собою, коли йшли до свого садочка.