А разом ми нестримні й справді дужі!

Для чого люди вийшли на Майдан?
Що їхні сонні душі розбудило?
Розвіявся густий-густий туман,
Що прикривав всю правду так грайливо…

З метою віддання належної шани громадянському подвигу, вшанування патріотизму і мужності людей, які виступили на захист демократичних цінностей, відстояли національні інтереси і європейський вибір нашої держави Президент України Петро Порошенко підписав укази про відзначення щорічно 21 листопада Дня Гідності і свободи.

"Україна – це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року, Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України..."(П. Порошенко)

У день 2 річниці Революції Гідності і Свободи у нашій бібліотеці пройшла година -реквієм "А разом ми не стримній справді дужі". 

Читачі переглянули документальний фільм "Революція гідності", який почався із "Указу Президента...", та у якому були зібрані цінні кадри тих днів, коли уся країна піднялася, щоб захистити свій вибір, свою свободу і гідність.

Разом з користувачами у цей пам'ятний день ми згадали безсмертну нашу "Небесну сотню". Тих людей, які найперші прийняли на свої плечі і своїм серцем страшний удар, направлений проти народу...

У бібліотеці до пям'ятної дати оформлено куточок "Герої не вмирають. Героям слава", на нашій інформаційній стіні представлені матеріали, фото, присвячені Небесній сотні, тим героям, які ціною свого життя захищали вибір нашого народу...

Наші читачі читали вірші, присвячені нашим героям...

У всіх містах великих і малих,

У всіх куточках неньки України

Всі люди, всі – від юних до старих –

Пророчать позитивні й стрімкі зміни.

Тож не сидіть тихенько в стороні,

Не будьте ви до цих подій байдужі!

Бо знайте, ви сьогодні не одні!

А разом ми нестримні й справді дужі!

У день 2 річниці Революції Гідності і Свободи ми поіменно згадали усіх наших односельців, які зараз захищають мир і свободу нашої держави у зоні АТО:

Неізвєсних Влад

Стецун Іван 

Трохименко Павло 

Чабан Андрій

         

ПОВЕРТАЙТЕСЬ ЖИВИМИ, НАШІ ДОРОГІ ЗАХИСНИКИ!

Заспівай мені так тихо, як зможеш,

Про тихий куточок в моєму селі,

Мені б так хотілось, хотілося б, Боже,

Щоб він не втонув в громадянській війні.

Вогонь в наших душах не згасне, я певен,

Та іскри так і летять врізнобіч,

Аби із садів не зробив він пустелень,

А із душ наших вдень не зробив темну ніч.