Боляче згадати - не можливо забувати

Боляче згадати - не можливо забувати!

Братів згадаймо, поцілуймо матір,
І пригорнімо воїнів – батьків
І вчімось їхні рани шанувати,
Бо нас би з вами просто не було...

Г.Світлична

Щорічно 22 вересня відзначають День партизанської слави з метою вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Великої Вітчизняної війни 1941- 1945 років. У нашій бібліотеці проведено для користувачів історичну годину "Боляче згадати - не можливо забувати!". 

Разом з читачами ми провели історичну годину, під час якої поринули у минуле нашої держави, у той героїчний час, коли йшла боротьба за свою Батьківщину з окупантами, слухали про партизанський рух на Україні.  

Вшанування героїчного подвигу уславлених партизанів і підпільників Великої вітчизняної війни - наш прямий обов'язок, як покоління, заради якого, віддали своє життя наші пращури. Це були нескорені, сильні духом люди великого патріотизму і чистої совісті.

Ні жорстоким кривавим терором, ні підступною фашистською пропагандою окупантам так і не вдалося погасити полум'я підпільно – партизанської боротьби.

Ми проводимо такі заходи, щоб розширити знання наших читачів про партизанський рух в Україні, про героїв партизанського руху.

Наші відвідувачі повинні мати інтерес і виявляти повагу до історичного минулого нашої Батьківщини. ми зі свого боку повинні виховувати патріотичні почуття, гуманізм, любов до України, пошану до тих хто боровся за Батьківщину.

Все буде Україна!

З небес святих прозоро – синіх,
Упала зоряна сльозина
І утворилася перлина
Ім’я у неї Україна
Перлина Україна, на весь світ одна єдина.

У нашому селі Першотравневе пройшли святкові урочистості  присвячені Дню Незалежності України та Дню Державного Прапора.

У сільському будинку культури відбувся святковий концерт, у якому приймали участь усі не байдужі.

виступ Першотравневого сільського голови Кузьмінського С.В.

Зі сцени лунали гарні, душевні, українські пісні про славну Україну, про найрідніших батьків, про синів, які захищали та захищають свободу  та незалежність нашої держави, про кохання і про наш славний край... 

Лунали прекрасні вірші про Україну...

Не обійшлося і без гумору...

Були показані гарні танці. 

Усі артисти художньої самодіяльності викладалися на 200%, а це значить, що  

Все буде Україна!

Люблю Україну

Наша славна Україна —
Наше щастя і наш рай!
Чи на світі є країна
Ще миліша за наш край?

24 серпня – День проголошення незалежності нашої держави. До незалежності і державності Україна йшла довгим, важким і жертовним шляхом і дорого за неї заплатила.

У нашій бібліотеці напередодні свята ми з нашими читачами знайшли літературу, оформили книжкову розкладку та провели екскурс в історію  "Люблю Україну". Згадали увесь ланцюг подій, який вів наш народ до великого дня - Дня Незалежності України.

У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате й славне минуле, яке було згадане у нашому з користувачами діалозі.  

Є дати, які укріплюють нації, виражають дух народу, символізують його славне минуле, сьогодення й майбутнє. До їх числа, безсумнівно, відноситься і День Незалежності України. 

І прийдешнє покоління з кожним роком все більше і більше усвідомлює це. 

Дискусують на цю тему, цікавляться нею. Це дуже важливо, адже ми бачимо, що наше майбутнє покоління не байдуже до долі нашої держави.

Ми можемо бути спокійні за нашу рідну державу на майбутнє.

Ми дуже любим весь наш край, І любим Україну,

Ми дуже любим весь наш край,

І любим Україну...

З днем народження, моя держава
З святом тебе добрим і святим
Нехай лине завше тільки добра слава
Про мою країну звідусіль луна.

Україна… Золота, чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена. 
На передодні роковин Дня Незалежності України провели невеличкий флеш-моб "Ми дуже любим весь наш край, І любим Україну". 

Учасники флеш-мобу читали гарні вірші про нашу славну Україну.

... Усе так гарно, чисто, незрадливо,

усе як є — дорога, явори, 

усе моє, все зветься Україна. 

Така краса, висока і нетлінна, 

що хоч спинись і з Богом говори… 

Ліна Костенко

Про нашу Україну

Ми дуже любим весь наш край,

І любим Україну,

Її лани, зелений гай,

В саду — рясну калину.

Там соловейко навесні

Співає між гілками,

Та й ми співаємо пісні —

Змагається він з нами!

Марія Познанська

Добридень тобі, Україно моя! 

Струмок серед гаю, як стрнчечка. 

На квітці метелик, мов свічечка. 

Хвилюють, маюють, квітують поля — 

Добридень тобі, Україно моя! 

Павло Тичина

Україна Наша славна Україна — 

Наше щастя і наш рай! 

Чи на світі є країна 

Ще миліша за наш край? 

І в щасливі, й злі години 

Ми для неї живемо, 

На Вкраїні й для Вкраїни 

Будем жити й помремо!.. 

Володимир Cамійленко

Облітав журавель

Облітав журавель 

Сто морів, сто земель, 

Облітав, обходив, 

Крила, ноги натрудив. 

Ми спитали в журавля: — 

Де найкращая земля? — 

Журавель відповідає: — 

Краще рідної — немає! 

Платон Воронько

Роковини воєнного терору 1937 року.

"5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) від 2 липня "Про антирадянські елементи". Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху кампанія репресій проти громадян...

...Для українських земель трагічні події 1937-1939 років стали ще одним етапом у низці радянських репресій. За кілька років до цього жертвами Голодомору стали мільйони селян, були репресовані представники націонал-комуністичного руху та творчої інтелігенції (Розстріляне Відродження)." (матеріали знайдені в Інтернеті)

У нашій бібліотеці провели історичний екскурс "Великий терор 37 року". У дні пам'яті цих страшних роковин ми з читачами поринули у те страшне минуле...

Отже, 5 серпня 1937 року вважається початком так званого Великого терору, під час якого в 1937-1939 роках в СРСР було заарештовано не менше 1,7 мільйонів людей. Більше 700 тисяч з них було страчено.

Читачі ознайомилися з документальними матеріалами, які були знайдені в Інтернеті.

"... Питання про те, чому Сталін розпочав політику Великого терору, вже багато десятиліть залишається відкритим. Отримати вичерпну відповідь на нього вже не вдасться. Однак, існують припущення та гіпотези фахівців.

Як пише український історик Юрій Шаповал, значна частина дослідників схиляється до думки, що Сталін за допомогою Великого терору хотів оновити еліту, повністю позбавившись від старих більшовиків.

Друга причина була в тому, що в 1937 році добігав кінця термін ув’язнення тих, кого посадили в період колективізації й розкуркулення. Ці люди, отримавши стандартні вироки, повертались додому і це було небажано для Сталіна. Можливо, тому в наказах НКВС така увага була приділена пошуку ворогів народу у таборах та тюрмах.

Третьою причиною було те, що влада намагалася вивести нову породу людей, лояльну до радянського режиму..." (матеріали з Інтернету http://espreso.tv/article/2017/08/05/velykyy_teror_chomu_stalin_rozpochav_masovi_rozstrily )

                                           

Ми не повинні та і не маємо права забувати наше минуле, наше поколінні і покоління наших дітей будуть памятати такі страшні дати нашої історії, адже без минулого - немає майбутнього.

Хрещення Київської Русі

День хрещення Київської Русі відзначають у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира.

У нашій бібліотеці ми теж відзначили цей день, провівши історичний репортаж "Сторінки Історії: Хрещення Київської Русі" .

Нашим читачам були представлені матеріали, знайдені в Інтернеті про те, що "...це свято є в українському календарі з 2008 року. На державному рівні його встановили з нагоди 1020-річчя хрещення Київської Русі, що, як відомо, відбулося у 988 році. Того року мешканців Києва хрестив князь Володимир Перший Святославович..." 

Користувачі дізнались, що ",,,процедуру хрещення на той час проводили в інших містах. Християнство стало масовою релігією на Русі, хоча далеко не всі одразу погодилися відмовитися від язичництва. Язичницькі традиції були настільки сильними, що християнству довелося буквально боротися за місце під сонцем. До моменту хрещення у 988 році н.е. християнські ідеї вже потрапляли в язичницьке суспільство, але до проголошення християнства державною релігією про серйозне його поширення не йшлося..."

                               

Читачам було цікаво слухати, що "...Володимир Великий мав зробити вибір на віки, визначившись між християнством грецького чи латинського обряду, або ісламом чи іудаїзмом. Християнські традиції та звичаї є для сучасної України нормою і повноцінною частиною повсякденного життя. 

Те, що наші далекі пращури вважали наступом на свою ідентичність та намагалися захистити, зрештою трансформувалося в сучасну християнську традицію..."

Нашим користувачам наголосили, що у нашій бібліотеці для тих, хто цікавиться історією нашої держави, є можливість взяти і прочитати відповідні книги, в яких є такі матеріали. У "Повісті временних літ" йдеться, наприклад, про те, що вість про існування християнства до Києва приніс апостол Андрій ще в середині І століття нашої ери. Майбутнє місто, як таке, ще не існувало, але київські пагорби вже, звичайно, були, і апостол Андрій поставив хрест на одному з них, благословивши місцевість на світле християнське майбутнє. І, знову ж таки, за легендою, саме на цьому місці нині стоїть Андріївська церква.

                                 

Ми розповіли читачам, що література загалом була переважно церковною, і саме християнству ми певною мірою маємо бути зобов’язані розвитком літератури та освіти. Серед найвідоміших літературних творів теоретиків київського християнства - "Повість временних літ" та "Києво-Печерський патерик". Про християнство в Київській Русі писали й європейські автори. Дуже популярними й повчальними у той період вважалися різноманітні житія святих, які теж формували побутову християнську традицію.

                               

Тож, у Х столітті хрещення означало для Київської Русі приєднання до решти цивілізованого світу.

Цей репортаж був цікавий для наших читачів, адже ми всюди і завжди повинні пам'ятати нашу історію і поважати християнські звичаї наших пращурів, адже без минулого не може і не буде майбутнього.

Україна у нашому серці...

...Послухай, як вода шумить –
Дніпро до моря лине, -
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна...
П. Осадчук

Сьогодні і завжди ми говоримо про свою рідну, квітучу, осяйну свою Україну, свій рідний край з неосяжними просторами. 

З чого починається будь-яка держава - з історії, людей, які у ній живуть...

 У бібліотеці є народознавчий куточок "Про Україну думаю завжди". Для читачів підібрана література про історію створення нашої держави, про національну символіку нашої країни, про звичаї наших пращурів, пам'ятки нашої країни. 

                                       

А прикрашає наш куточок Сніп - оберіг, який захищав оселю від різного зла, був символом благополуччя родини, його усі шанували. Його зберігали увесь рік, а на Різдво цей сніп ставав дідухом. Користувачі слухали легенди... "...Як тільки починались жнива, приносив батько пучок пшеничних колосків і чіпляв над вікном. У хаті у цю пору пахло полем. висів той пучок пшеничних колосків літо, висів, осінь, весну... аж до нового врожаю. А потім батько приносив свіжі колоски..."

Безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева... 

З нашими користувачами ми розмовляли про нашу державу, про її простори, поля, річки, підкреслюючи усю її красу... А ще слухали у рубриці "Зі скарбнички народної мудрості" різні прислів'я, приказки...

"Землі кланяйся низько - до хліба будеш близько"

"Паляниця - хлібові сестриця"

"Хліб житній — батько рідний, гречана каша — мати наша"

"Без хліба нема обіду" та ін.