"Я, що прийшла у світ не для корид..." (Л.Костенко)

"Вечірнє сонце, дякую за день
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому"(Л.Костенко)

До ювілею Ліни Василівни Костенко - 85-річчя видатної української поетеси-борця, у стінах  Першотравневої бібліотеки була проведена літературна замальовка "Я, що прийшла у світ не для корид...". Читачі на заході ознайомились з біографією поетеси, із захопленням слухали її вірші. До уваги присутніх була підготовлена і представлена презентація про життя та творчий шлях Ліни Василівни, для якої все життя - це боротьба. Сама поетеса про себе пише:

«Я, що прийшла у світ не для корид,

Що не люблю юрби та телекамер,

О, як мені уникся і набрид

Щоденний спорт - боротися з биками.

Я обираю пурпуровий плащ,

Бики вже люттю наливають очі.

Я йду на них, душе моя не плач,

Ці види спорту вже тепер жіночі!»

Оформили "стіну-банер", на якому було розміщено фото поетеси, її вірші, знайдені в Інтернеті, які ми разом з користувачами читали:

"Хай буде легко. Дотиком пера.
Хай буде вічно. Спомином пресвітлим.
Цей білий світ — березова кора,
по чорних днях побілена десь звідтам..."

  "Двори стоять у хуртовині айстр. 

Яка рожева й синя хуртовина! 

Але чому я думаю про Вас? 

Я Вас давно забути вже повинна."

Учениця 11 класу Шевченко Вікторія прочитала присутнім вірш-присвяту Ліні Костенко "Королеві української поезії", який, до речі, склала сама. Будь ласка не осуджуйте дуже строго, адже Вікторія від щирого серця хотіла передати своє відношення до Королеви української поезії.

Королева української поезії!

Королева української поезії!

Ви скільки у житті пережили,

Ваші сюжети завжди мають інший вимір.

Ви слів чудових в нашу мову занесли.

Вас усі тут поважають,

Ваші вірші на пам'ять знають.

Вас сердечно всі кохають,

І поряд із собою уявляють.

О, Ліно - це поезія душі!

Ви гарно повідаєте про життя.

Роздумуючи про своє буття.

Зуміли успіху добитись,

Та не стали долі коритись.

Я скільки знаю про Ваше життя,

Захоплююся Вами, Ліно.

Цікаві факти хочу знати,

Щоб гарні слова добирати,

До всіх віршів, які повідаєте Ви.

Ви патріотка рідної землі,

Про це говорять всі Ваші вірші.

Про таких як Ви співають пісні,

Про подвиг героїчний жінки.

Я щиро хочу щастя побажати,

І вірю у майбутнє Ваших книг,

Бажаю Кожен ранок з усмішкою зустрічати,

І мудрість свою берегти!

                                                                    Шевченко Вікторія, 2015 рік.

А березень - пісня! А березень - це казка!

"А березень - це пісня!

А березень - це казка!

А березень - суцільно чудеса і весна!.."

Вже стало доброю традицією відзначати на початку березня свято - Міжнародний жіночий день 8 березня.

Це день, коли відзначають також успіхи жінок у політичних, економічних та соціальних сферах, святкують минуле, теперішнє та майбутнє жінок планети.

Сучасне святкування жіночого дня вже  не має мету утвердження рівності, а вважається днем ​​весни, жіночої краси, ніжності, душевної мудрості та уваги до жінок. 

До Міжнародного жіночого свята 8 березня  Першотравнева бібліотека провела годину спілкування "А березень - це пісня! А березень - це казка! А березень - це свято Добрих, милих мам!"

Чому Міжнародний жіночий день святкується саме 8 березня? Яка історія 8 березня?

Читачі на цьому заході дізнались історію виникнення традиції святкування Міжнародного дня, коли текстильниці Нью-Йорку пройшли "маршем порожніх каструль" по Манхеттену, дізнались хто така Клара Цеткін... 

Разом з читачами ми прикрасили стіну-вітальню гарними листівками, які самі виготовляли. Ми виготовили гарні квіти з паперу, аплікації з квілінгу. Вийшло гарно. 

Кожен з користувачів одержав брошуру "8 березн - історія виникнення традиції", в якій зможе коротко ознайомитись з цікавими фактами свята.

                              

                       

Незважаючи на витки історії, свято прекрасної частини людства - перш за все свято, що викликає найкращі почуття в людей.

"Мова - коріння нашої душі..."

Рідну мову легко розпізнати
В колисковій ніжності верби.
В українській білій тиші хати,
В барвах стяга жовто-голубих...

Мова - найбільший людський скарб на світі. Вона відзеркалює душу народу. Кожна людина має завжди пам'ятати хто вона, звідки родом, де її коріння. Кожна людина повинна знати свою мову, любити, цінувати, берегти її.

Рідна мова, неповторна, співуча, мелодійна, бо увібрала в себе шум смерек, гомін полів і морів, запах лугів і трав.

21лютого ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови.

У Першотравневій сільській бібліотеці ми провели мовну подорож "Мова - коріння нашої душі". Разом з читачами відправилися у мандри до чудового прекрасного світу нашої рідної мови. Ми з ними дізналися звідки бере початок наше свято мови. 

Разом з користувачами провели мовну вікторину "Мово рідна, слово рідне", конкурс "Словограй", під час якої весело складали слова, міняли місцями літери, щоб отримувати нові, грали у мовне лото, проводили конкурси "Хто швидше?", "Всезнайки", відгадували загадки, відгадували книжкових героїв, ділились враженнями про прочитані книги, кожен читач розповідав про свого улюбленого. Читачам було весело і цікаво.

Гра "Словограй" 

(читачам було запропоновано від поданих слів утворити, змінюючи першу літеру, нові)

"Хто швидше?"

(читачі з поданих літер складали слова)

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово,

У барвінки зодягайся, моє щире слово...

"Небесна сотня, Ви тепер святі..."

"А сотню вже зустріли небеса...
Летіли легкою, хоч майдан ридав.
І з кров'ю перемішана сльоза
А батько сина ще не відпускав!.."

Кожна людина з великою любов'ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, про родинне вогнище, свою маленьку батьківщину, все те з чого починається людина, родина, батьківщина і вся наща велична Україна...

У ці дні усі люди згадують героїв і у скорботі схиляють низько голови перед ними - тими, хто захищаючи свободу і незалежність своєї Батьківщини, загинули... Кожен із Небесної сотні , як і ми, мали свою сім'ю, батьків, друзів, свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.

Вони співали "Ще не вмерла..."і вмирали...
Земля тремтіла, під ногами ж - твердь...
Їм янголи обличчя прикривали...
А ті під вибухи гранат ішли на смерть...

У Першотравневій бібліотеці пройшла серед користувачів година патріотичності "Небесна сотня, Ви тепер святі...".

Під час заходу під звуки пісні "Пливе кача" читачі чули вірші про Небесну сотню, слухали розповідь про страшні дні, вшанували пам'ять героїв Небесної сотні хвилиною мовчання.

Була облаштована фотобієннале "Слава Небесній Сотні! Герої не вмирають!" (фото з Інтернету).

Дивлячись в очі наших читачів, ми зрозуміли - вони почули і запам'ятали все, що було розказано і показано для них.

 

СЛАВА УКРАЇНІ!

ГЕРОЯМ СЛАВА!

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!!

"А біль Афгану - навіки в душах людських не замовкає..."

"А біль Афгану - навіки в душах людських не замовкає..."

Минають дні, ідуть роки.
Життя листки перегортає,
А біль Афгану - навіки
В душах людських не замовкає...

Що таке війна?

Війни - найбільші трагедії в історії людства. Це найстрашніше і найбезглуздіше, що може бути на світі. У ці дні ми вшановуємо пам'ять про учасників бойових дій на території інших держав.

Не злічити страшного невимовного горя у серцях тих, хто втрачав своїх синів, братів, коханих, чоловіків. Для нас тема війни і тепер дуже актуальна і болюча.

У Першотравневій сільській бібліотеці провели для користувачів годину патріотичності "Ціна чужої війни". Під час виховного заходу читачам розповіли про страшну війну, про те що наші війська були введені в Афганістан для надання допомоги місцевому населенню в захисті від ворога, про те що розгорнулася жорстока кривава війна, яка тривала понад 9 років, про те, що потрапивши на палаючу афганську землю, наші воїни-інтернаціоналісти прийняли її біль, як свій, і до останнього подиху захищали інтереси її багатостраждального народу... Ось про таке дізнались наші читачі під час заходу.

Було продемонстровано документальний фільм-спогади "Афганістан". користувачі з цікавістю дивились фільм, дискутували, ділилися враженнями про побачене.

Була війна жорстока і кривава,

Горів вогонь і забирав життя

Учасникам боїв довічна буде слава!

І вічна пам'ять тим, хто йшов без вороття!

Крути

Історичний репортаж: 

«Під Крутами пішли в безсмерття»

Супроти чужої навали,

Супроти смерті – в стужу , сніг ,

Ось тут вони , ось тут стояли

І всього жменька – триста їх.

У ці дні наша держава вшановує память про визначну сторінку нашої історії - Бій під Крутами.

Бій, що відбувся на залізничній станції Крути 29 січня 1918 року .

Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михаїла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді. Особливо вразило сучасників поховання юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і у кількості 27 людей були ними страчені. На похороні у Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти». Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. 2006 року на місці бою встановлено пам'ятник.

Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва, де відбулася громадська жалоба і поховання. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей учинок київської молоді героїчним. (дану інформацію знайдено в Інтернеті).

Сьогодні у Першотравневій бібліотеці ми разом з нашими користувачами провели історичний репортаж "Під Крутами пішли в безсмерття". Під час заходу читачам були представлені матеріали, знайдені в Інтернеті. Вони почули дуже цінні факти незламного героїзму наших співвідчизників. Було показано документальний фільм "Бій під Крутами". Цей час наші користувачі провели з користю, дізнавшись багато цікавого про історичні події нашої Незалежної держави.

 .

ВШАНУЄМО ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЇВ КРУТ!

Тр

День Соборності України

Історичний екскурс "Віднині воєдино..."

22 січня 1918 року Україна проголосила себе на майдані Св.Софії у Києві самостійною, вільною державою. А через рік, 22 січня 1919 року на цьому ж майдані було проголошено злуку всіх українських земель в одну спільну Соборну Українську державу...

Все, що мріялось віками,

Сповнилось, настало!

"Ще не вмерла Україна"

Гордо зазвучало...

У Першотравневій бібліотеці провели історичний екскурс "Віднині воєдино...". Разом з користувачами бібліотеки ми поринули в історію, дізнались, чому 22 січня ввійло в історію України як День Соборності, переглянули презентації "Моя Україна", "Україна - наш дім" (матеріали знайдені в Інтернеті). Разом з помічницею розповідали читачам як усе відбувалося, зачитували цікаві факти, показали  як виглядав "УНІВЕРСА ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ".  

"Тож хай це свято Злуки чи Соборності

Відродить наші паростки духовності,

Додасть любові до землі й народу

І допоможе цінувать свободу"(з Інтернету)