Любов, як сонце, зігріває людини души і серця...

...Я не скажу і в пам'яті — коханий.
І все-таки, згадай мене колись.
Ішли дві долі різними шляхами.
На роздоріжжі долі обнялись...
Л.Костенко

Здавалося б, про любов сказано так багато, що всі слова уже були чиїмись.

Кохання існувало завжди і всюди, незалежно від часу, місця або ситуації. Кохання існує вічно. Коли все змінюється: часи, люди, мода, смаки і погляди на життя, кохання залишається незмінним.

                                 

До дня св.Валентина у нашій бібілотеці оформили  love-стіну "Любов, як сонце..." 

                         

...і провели свято любові "Любов, як сонце, зігріває людини души і  серця...". Говорили про любов, що допомагає нам посміхатися, яка заважає опустити руки, яка веде вперед, робить людину кращою. Ми  говорили про любов, що дарує крила, про любов, завдяки якій ми без страху дивимося в майбутнє, тому що любов є Надія.

                          

На нашій стіні бажаючі залишали зізнання у кохані бібліотеці

                                  

Лунали вірші про кохання, читачі слухали історію початка святкування незвичайного свята - свята св. Валентина...

Кохання... Це найпрекрасніше, що є в нашому житті. Кохання – це те, без чого неможливо було б уявити існування людства, те, заради чого помирають і живуть, те єдине, що здатне посунути гори і дістати з неба зірку. Кохання – двигун і причина всіх наших дій. Кохання –це початок усього.

                                   

Кохання - вогнище, у яке обидва підкидають палички щоб воно горіло, це коли обидва оберігають його від вітру.... але тільки разом, тоді воно горить вічно... 

Крути...

Бій під Крутами – як це було…

Слава, слава Україні і її народу,
Що своїм життям безцінним захищав свободу,
Що довідну самостійність розумом відстояв,-
Тричі слава Україні і її героям. 

29 січня – День пам’яті героїв Крут – саме там, у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.

Під Крутами там молоде юнацтво 

На прю криваву з ворогами стало. 

За Україну, славу, честь й багатство 

Життя юнацьке своє там віддало. 

                                   

У бібіліотеці провели історичну мандрівку "Бій під Крутами - як це було...". Під час заходу ми з нашими читачами згадали про те, що:

"У бою під Крутами полягли київські студенти й учні, що 1918-го стали на захист незалежності своєї Вітчизни. Назва невеликої станції Крути, що розташована на Чернігівщині уздовж лінії Бахмач-Київ, ознаменувала відлік нового духовного злету нації, який уже протягом майже століття є національним символом для десятків поколінь борців за свободу та незалежність 

Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну..."

Разом з нашими відвідувачами переглянули документальний фільм "Бій під Крутами - як це було..."

Провели дискусію про події на станції Крути, та згадали, що:

"27 Убитих вояків-студентів було поховано у спільній могилі на Аскольдовій горі – на аристократичному кладовищі в центрі Києва, де відбулася громадська жалоба і поховання. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей вчинок київської молоді героїчним. . Він, зокрема, сказав: «Стримайте ж Ваші сльози, які котяться! Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні!». 

Наші користувачі ще раз згадали про те, що бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року. Це пам'ятна, однак трагічна для України подія – 5-годинний бій між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків "Вільного козацтва", що загалом нараховував від 400 до 800 вояків. 

Отже, кров під Крутами не була пролита марно. З неї, наче з безсмертя, розцвітають пелюстки Волі. Вже 29 січня 1919 року на роковини бою під Крутами, до Аскольдової могили героїв прийшли студенти й гімназисти. Вони дали клятву на вірність Україні, на вірність тим ідеям, за які життям заплатили герої.

На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів-українців,
Славних молодих…

На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.

На кого посміла знятись
Зрадницька рука?
Квітне сонце, — грає вітер
І Дніпро-ріка…

На кого завзявся воїн?
Боже, покарай!
Понад все вони любили
Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих.
На Аскольдовій Могилі
Поховали їх.

Павло Тичина, 1918 рік

Крути, без сумніву, були, є і будуть завдяки героїзму молодих студентів, однією з героїчних сторінок нашої історії. Крути стали початком нової доби в історії України. Без Крутів навіть Акт злуки 22 січня 1919 року був би лише документом.

Сторінки української історії: ГОЛОКОСТ

Сторінки української історії: ГОЛОКОСТ

Світає, а тиша пахне горем, 

А тиша пахне бенкетом вороння* – 

Між сонцем, правдою і полем 

Роса здригається зрання. 

Війна – Кипить заобрій… чадіють зорі… 

Тут кривда захід** кров’ю розп’яла: 

Заплаче хто? Місяць на дозорі? 

Євреї йдуть у пастку край села…

"Могила"

«Голокост» - переслідування і масове знищення євреїв і циган у Німеччині під час Другої світової війни.

Цими днями ми вшановуємо пам'ять жертв Голокосту...

У бібліотеці проведено історичну годину реквієм "Сторінки української історії: ГОЛОКОСТ".

У роки Другої світової війни (1939-1945 роки) нацисти винищили на території Німеччини та окупованих країн Європи 6000000 євреїв

Надії ніц – мовчечки, покірно – 

Кнутом шмагає доля. Кривіє тінь. 

Покірно самим собі тернину – 

Могилу копати задля хотінь 

Чужих й несамовито-звірських; 

Задля всевладдя над всевсим… 

Життя одне й Бог сумує грізний 

І точить спис відплатищем кривим…
"Могила"

Могила дихала і тріскалась земля 

І вечір сповивав її імлою,

Могила байдужістю і житом поросла 

І дикому свавіллю даниною.

"Могила"

(Могила (власна назва) – ще з хазарських і монголо-татарських часів, де були великі битви поле носить назву Могила, там же були викопані траншеї і для холокосту.)

Дату 27 січня обрали не випадково, саме цього дня 1945 році війська визволили найбільший з гітлерівських концтаборів, Освенцим (Аушвіц-Біркнау), розташований в 70 кілометрах від Кракова. Всього у фашистських таборах смерті було знищено шість мільйонів євреїв і мільйони людей інших національностей.

Кажуть, що минуле не належить нікому зокрема. Воно — надбання нинішніх і майбутніх поколінь, бо саме їм належить винести з нього всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторилися.

Проведено презентацію книги Анатолія Кузнєцова "Бабин Яр"

Ми згадуємо Голокост тому, що ХХІ століття розпочалося з війн і терору. Ми згадуємо Голокост для того, щоб ніхто і ніколи не забув тих мільйонів ні в чому не винних жертв. Згадуючи Голокост, ми з надією й вірою дивимось у майбутнє. Ми згадуємо Голокост, аби зрозуміти, що нема геноциду проти когось, геноцид – завжди проти всіх.

Соборна Україна

Соборна Україна

 Таж хай це свято Злуки чи Соборності

Відродить наші паростки духовності,
Додасть любові до землі й народу

І допоможе цінувать свободу...· 

22 січня 1919 року ввійшло в історію як День Злуки або Соборності українських земель. Це була спроба обєднати усі українські землі в єдину державу.

Історія була жорстока до України. Протягом багатьох століть український народ не раз підіймався на боротьбу з поневолювачами...

День 22 січня 1919 року назавжди залишиться в історії українського народу як свято Соборності України. Це був один з найпрекрасніших моментів нашої

історії. Високий принцип соборності своїх земель – найблагородніший у світі ідеал, до якого прагне кожна нація

У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події.

Одна з таких сторінок нашого минулого - боротьба українського народу за соборність своїх земель.

Так вже розпорядилась історія, що упродовж століть наш народ та землі України були розрізнені, належали до інших держав: Російської імперії, Польщі,Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави.

Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам'ятаючи про незліченні жертви покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.

Живи і процвітай наша державо!

Бо ми того варті!!!

Ой на Івана, ой та на Купала, Котилася зоря з неба, та у в воду впала...

Ой на Івана, ой та на Купала,
Котилася зоря з неба, та у в воду впала.
А дівчина за водою пустила віночок,
Заплуталась ясна зірка в зелен барвіночок.
А дівчина-чарівниця на долю гадала,
Як узріла ясну зірку, так і заспівала.

З глибини віків прийшло до нас Купало — свято літнього сонцестояння, свято тепла, молодості та кохання, яке відзначається 6-7 липня. У колі річних свят Купало — одне з найголовніших. За народним повір'ям, у цей день відбуваються різні дива: трави і квіти набувають магічної сили, земля відкриває свої скарби, сонечко спускається з неба, щоб викупатись у річці, а опівночі вогнистим цвітом розквітає папороть — хто знайде той цвіт, той здобуде багатство і здоров'я.

До свята ми разом з користувачами бібліотеки та працівниками Будинку культури провели краєзнавчий коловорот: "Ой на Івана, ой та на Купала, Котилася зоря з неба, та у в воду впала". Наші ведучі - лісові Мавки розповіли про свято Івана Купала, особливості такого гарного свята, прикмети, народні приказки...

 У день святкування Івана Купала разом згадали про цікавий звичай, а саме: "...Напередодні свята хлопці встановлювали за селом, на вигоні, обрядове дерево — вербу, яку в різних регіонах України називають Мареною, Купайлом, Купайлицего. На свято запрошують усіх людей, а хто не прийде, на того накликають різні напасті. Увечері до Купайлиці йшли з піснями, прикрашали її вінками, стрічками, запалювали вогнище, водили хороводи. Потім стрибали через велике багаття, бо вважали, що воно очищає від усього поганого. Молодята, які братимуть шлюб, стрибали парами: якщо руки не розімкнуться, то скоро одружаться..."

Згадували цікаві прикмети, цікаві звичаї, обрядові вірші - купальські пісні: 

Купайло, Купайло! 

Де ти зимувало?

— Зимувало в лісі, 

Ночувало в стрісі, 

Зимувало в пір'ячку, 

Літувало в зіллячку.

А ще згадали дуже мудрі народні вірування, а особливо про віночки, які вважаються обов'язковим атрибутом свята...

Пливи, пливи, мій віночку, та Дністром-рікою,

Нехай мені ясна зірка знайде добру долю.

Пливи, пливи, мій віночку, де сонечко грає,

Нехай моя ясна зірка милому засяє.

Ой та на Івана, ой та на Купала

Там дівчина квіти збирала, в пучечки клала,

До річки несла, в воду пускала.

Ой зійди, сонце, світи, та не грій,

Щоб мій віночок та не згорів,

Щоб мій віночок живий зостався

Та милому в руки щоб дістався.

Історія Конституції України

"... Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності".
(Стаття 68 Конституції України)

28 червня ми святкуємо День прийняття Конституції України. 

Важким і довгим був шлях нашої держави до справжньої незалежності. Скільки крові і сліз було пролито нашими земляками, щоб сьогодні у цій залі око нам милував синьо – жовтий прапор і Володимирський тризуб, щоб могли ми вільно, на повен голос заспівати " Ще не вмерла Україна"...

Конституція – це основний Закон держави, що має найвищу юридичну силу і встановлює засади політичної, правової та економічної систем держави.

У бібліотеці було проведено правовий орієнтир "Історія Конституції України".

З читачами під час розмови було згадано, що: 

"... Показовим правовим документом стала "Конституція" гетьмана Пилипа Орлика, в якій задокументоване право України на самоврядування й незалежне існування..."

Також згадали, що: "Державне існування України ставало історичним фактом у Конституції від 29 квітня 1918 р. Президентом України обрано Михайла Грушевського..."

Разом з користувачами згадували статті з основного закону нашої держави про права та обов'язки громадян...

Стаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Стаття 22. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Стаття 27. Кожна людина має невід'ємне право на життя.

Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.

Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.

Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гідності.

Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.

Під час нашої зустрічі ми з нашими читачами обговорювали інформацію про те, що: "Поступ українського народу до утвердження суверенної і незалежної завершився днем прийняття нової Конституції України – 28 червня 1996 року. 

Конституційне оформлення незалежності України перетворило український народ з носія суверенітету на його володаря. Українська держава посіла "серед держав світу осібне і рівне становище...".

                                         

Конституція України – це не лише Закон законів, це серце, ядро подальшого розвитку і вдосконалення суспільства.

Вона увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України.

Ти знаєш, що ти людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Очі твої – одні.

Більше тебе не буде.

Завтра на цій землі

Інші ходитимуть люди

Інші кохатимуть люди –

Добрі, ласкаві й злі.

Йшов солдат в ім'я життя...

В серпні не брали ми в руки серпи,
Бо руки тримали зброю,
Бо наші достиглі пшеничні степи
Були тоді полем бою.

Бровченко В.

Щорічно, згідно Указу Президента від 17 листопада 2000 року з метою всенародного вшанування пам'яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Великої Вітчизняної війни 1941 — 1945 років, їх подвигу та жертовності, відзначається День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні.

У нашій бібліотеці провели годину пам'яті "Йшов солдат в ім'я життя...".

Разом з читачами бібліотеки ми згадали факти про те, як: 

"... 22 червня 1941 року гітлерівські війська вторгалися на територію СРСР, порушивши Договір про ненапад. Сто дев'яносто дивізій Німеччини та її союзників розгорнули бойові дії вздовж західного кордону колишнього Радянського Союзу — від Баренцевого до Чорного моря. О четвертій годині ранку німецька авіація скидала бомби на Київ та інші міста України. Наші війська чинили героїчний опір, мужньо тримали оборону захисники Брестської фортеці, Києва, Одеси, Севастополя, Ленінграда, Москви та інших міст, воїни військових округів.Вторгнення супроводжувалося нанесенням масованих ударів по військових і стратегічних об'єктах, а також населених пунктах.

У кровопролитній війні Україна понесла великі втрати, серед загиблих — понад 5,5 млн мирного населення, 2,5 млн — солдати..."