Ой на Івана, ой та на Купала, Котилася зоря з неба, та у в воду впала...

Ой на Івана, ой та на Купала,
Котилася зоря з неба, та у в воду впала.
А дівчина за водою пустила віночок,
Заплуталась ясна зірка в зелен барвіночок.
А дівчина-чарівниця на долю гадала,
Як узріла ясну зірку, так і заспівала.

З глибини віків прийшло до нас Купало — свято літнього сонцестояння, свято тепла, молодості та кохання, яке відзначається 6-7 липня. У колі річних свят Купало — одне з найголовніших. За народним повір'ям, у цей день відбуваються різні дива: трави і квіти набувають магічної сили, земля відкриває свої скарби, сонечко спускається з неба, щоб викупатись у річці, а опівночі вогнистим цвітом розквітає папороть — хто знайде той цвіт, той здобуде багатство і здоров'я.

До свята ми разом з користувачами бібліотеки та працівниками Будинку культури провели краєзнавчий коловорот: "Ой на Івана, ой та на Купала, Котилася зоря з неба, та у в воду впала". Наші ведучі - лісові Мавки розповіли про свято Івана Купала, особливості такого гарного свята, прикмети, народні приказки...

 У день святкування Івана Купала разом згадали про цікавий звичай, а саме: "...Напередодні свята хлопці встановлювали за селом, на вигоні, обрядове дерево — вербу, яку в різних регіонах України називають Мареною, Купайлом, Купайлицего. На свято запрошують усіх людей, а хто не прийде, на того накликають різні напасті. Увечері до Купайлиці йшли з піснями, прикрашали її вінками, стрічками, запалювали вогнище, водили хороводи. Потім стрибали через велике багаття, бо вважали, що воно очищає від усього поганого. Молодята, які братимуть шлюб, стрибали парами: якщо руки не розімкнуться, то скоро одружаться..."

Згадували цікаві прикмети, цікаві звичаї, обрядові вірші - купальські пісні: 

Купайло, Купайло! 

Де ти зимувало?

— Зимувало в лісі, 

Ночувало в стрісі, 

Зимувало в пір'ячку, 

Літувало в зіллячку.

А ще згадали дуже мудрі народні вірування, а особливо про віночки, які вважаються обов'язковим атрибутом свята...

Пливи, пливи, мій віночку, та Дністром-рікою,

Нехай мені ясна зірка знайде добру долю.

Пливи, пливи, мій віночку, де сонечко грає,

Нехай моя ясна зірка милому засяє.

Ой та на Івана, ой та на Купала

Там дівчина квіти збирала, в пучечки клала,

До річки несла, в воду пускала.

Ой зійди, сонце, світи, та не грій,

Щоб мій віночок та не згорів,

Щоб мій віночок живий зостався

Та милому в руки щоб дістався.