Гей, козак - козаченько, Тай хоробре серденько!

Гей, козак - козаченько,
Тай хоробре серденько,
Ой міцні в нього руки - ворогам для науки!

Щороку 14 жовтня наша країна відмічає День українського козацтва. 

Козаччина — доба небаченого піднесення народного духу, доба видатних державних, військових, церковних та культурних діячів — будівничих національної державності, які уславили Україну, зробили її знаною в усьому світі.

У нашій бібліотеці було проведено годину слави: "Гей, козак- козаченько, 

Тай хоробре серденько".

Разом з читачами бібліотеки ми відправились в історичне минуле нашої держави, у час козацької доби, дізнались, звідки походить козаччина, хто такі козаки, про їх звичаї, правила, клейноди - про все те, чим дорожили козаки, що захищали і відстоювали.

Користувачі слухали прислів'я про козаків та про їх звитягу, разом читали вірші про них.

"Легше вовком орати, ніж проти козака воювати", "Де козак - там і Слава", "Козацькому роду нема переводу", "Як є хліб і вода - козаку не біда"...

Гарні вірші читали:
В сиву-сиву давнину
Козаки йшли на війну,
Бо на рідну Україну
Сунулися без упину
Ляхи, турки та татари,
Москалі та яничари.
Щоб палить сади і хати,
Щоб людей в неволю гнати.
- Треба битись без пощади!..
...Бо найкращі вояки -
Запорозькі козаки!... (Я. Яковенко)

Для користувачів підготували розфарбовки і вони із великим задоволенням розфарбовували малюнки, які потім виставляли на нашу Стіну

Епоха козацтва створила багатогранну, глибоку духовність, що стала гордістю і окрасою української культури.

І не буде переводу

Українському народу

Доки із глибин сторіч

Долина козацький клич!

День захисника України!

За нашу рідну Україну,
Що зберегли за всі віки -
Низький уклін і тричі "СЛАВА"
Українські захисники!

Наші маленькі захисники відмічають це свято по своєму. І на таке свято потрапила наша бібліотека. Невеличка сорока принесла нам на хвості, що у дитячому садку є гарний стенд, присвячений нашим захисникам, "З днем захисника Вітчизни. Повертайтесь живими!", на якому малеча розмістила свої малюнки - війна очима дітей.

 

Вихователь Сушко Надія Григорівна розповіла, з якою відповідальністю віднеслись діти до складного завдання - як вони бачать війну, це збентежило і зачепило за серце...

 

 

Діти й самі розповіли, що вони хотіли зобразити на своїх малюнках.

 

 

У нашому садочку "Малятко" наші малюки нам показали, що наша держава може розраховувати на майбутніх захисників.

Малята показали, чому вони навчились,  які вони спритні, що можуть робити...

 

 

 

Наша держава може спати спокійно, бо захисники у нас - справжні козаки!

 

 

 

 

 

 

Маленькі козачата

Я козак і ти козак,
Я вояк і ти вояк,
Щоб в бою стояти мужньо
Ми повинні бути дружні.
Ми хоробрі вояки -
Побратими-козаки.
Козацька мирилка

Осінь... Міняються барви навколо нас, міняється настрій на серці...

 Жовтень місяць багатий на народні та державні свята: День похилого віку, Покрова, День козацтва, День захисника України.

В одне з таких свят, а саме - День українського козацтва, ми вирушили до наших маленьких козачат - у дитячий садок "Малятко".

Малеча завжди радо зустрічає гостей. Адже знає, що буде цікаво і весело.

Разом з вихователькою дитячого садка Сушко Надією Григорівною ми вирішили провести веселі змагання, які прийшлись до смаку нашій малечі.

"Маленькі козачата" - так ми назвали наші розваги.

 

 

Малята віджимались на картоплі, танцювали гопака і нас вчили.

 

 

 

А перетягування канату між дівчатками та хлопчикам, довела ще раз, що не перевелися ще козаки на землі нашій!

 

 

 

У кожного народу є свої звичаї, легенди, казки, думи. Український народ не є винятком. Тому разом із собою ми взяли чудові дитячі книжки. Це казки про козаків. З давніх-давен народ складав казки і розповідалося у цих казках  про сильних, спритних, сміливих вояків, які завжди захищали людей і боролися зі злом і завжди перемагали - про козаків.

 

Ми з малюками переглядали книжечки і читали про славетних козаків.

 

Вивчили дуже гарну козацьку мирилку

 

Я козак і ти козак,

Я вояк і ти вояк,

Щоб в бою стояти мужньо

Ми повинні бути дружні.

Ми хоробрі вояки -

Побратими-козаки.

Радісна подія цього року!

Книга - найрозумніший мовчазний друг, який, навіть не уміючи говорити, розкаже про все на світі, дасть корисні і цінні знання і найцікавіші знайомства.

У нашої бібліотеки радісна подія!

Ми отримали нові ДИТЯЧІ книжки, які так чекали. Адже бібліотека - була, є і буде найважливішим інформаційним джерелом для наших читачів, де зберігаються дуже потрібні знання, цікаві книги.

Наші читачі з нетерпінням чекали цього дня, коли зможуть потримати новенькі, гарненькі, яскраві, цікавенькі книжечки!

Вони різноманітні - на різний смак і вподобання, для молодших і старших читачів - наукові, про спорт, про пригоди, фентезі, казки, комікси - аж очі розбігаються!

Разом з книгами ми отримали дуже цікаву настільну гру "У пошуках знайомих незнайомців", яка нас дуже заінтригувала...

Ми не витримали і почали грати...

Гра виявилась дуже захоплюючою, пізнавальною і цікавою. Наші читачі були у захваті від неї, дізнались дуже багато корисного.

Моя бібліотека: історія в особах.

Примудросте земна, бібліотеко!

Віват тобі, хранителько свята!

До тебе йдуть із близька, і здалека,

Щоб почерпнуть від тебе лиш добра...

Щороку в останній день вересня в Україні вшановують людей, які все життя зберігають диво людського творіння та скарбницю людських знань - книгу.

Саме цю потрібну людям і суспільству справу роблять бібліотекарі.

Тому вони щорічно 30 вересня приймають вітання у Всеукраїнський день бібліотек, який, до речі, співпадає зі святом Віри, Надії, Любові та матері їх Софії - тобто мудрості.

З давніх-давен бібліотекарів вважали берегинями книжкових храмів. 

Бібліотека – це той храм, де завжди народжується і зберігається духовність. Пам’ятаймо, що у давнину бібліотеку називали «дім життя», «притулок мудрості», «аптека для душі».

Будь-яке свято, це - хороший настрій, багато щирих і вірних друзів і, звичайно, теплі та щирі вітання і слова побажань від них.

Було дуже приємно з самого ранку приймати щирі побажання.

До нашої бібліотеки завітали працівники сільської ради і поздоровили зі святом, колега по роботі завітала привітати.

У цей день у бібліотеці провели екскурс в історію "Моя бібліотека: історія в особах". Було оформлено виставку-спогади, на якій розмістили спогади наших односельців і колег про розвиток нашої сільської бібліотеки, починаючи з днів коли вона почала працювати і 40-50-і, 60-80-ті роки. Разом з відвідувачами зачитували ці спогади.

Але весела частина була по переду.

Ми розгадували загадки про книги, згадували прислів'я та приказки -перли народної мудрості. Читачі малювали своїх улюблених героїв, дивились свої улюблені мультики.

І вже традиційно кожен бажаючий користувач залишав щирі побажання, для бібліотеки та господині - бібліотекарці, у гарно оформленій скринці побажань, яку читачі самі ж і приготували. 

У цей святковий день - Всеукраїнський день бібліотек, наша бібліотека майоріла кольоровими повітряними кульками, усмішками користувачів та гарним настроєм. У нашій бібліотеці свято вдалося! 

Золота осінь

А осінь вже постукала в вікно.
Чарівна осінь, сонячна і світла.
Ще гріє серце сонячне тепло,
Зелена барва на лугах не зникла.

Надія Красоткіна

Осінь завжди зачаровує серце людини незбагненністю кольорів і відтінків, а ще дивовижною неповторністю краси природи. Кожен день не схожий на попередній. Він дивує, дарує нові кольори і форми. 

Ось і до нас у бібліотеку завітала осінь. А прийшли її зустрічати до нас наші малюки з дитячого садка "Малятко".

Розпочалося наше свято розгадуванням загадок про нашу Золоту осінь. Малятка із задоволенням слухали та розгадували їх. Ще грали у веселу гру "Коли це буває?"

Без пензлика, без олівця розфарбувала деревця.

Невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає.

Коли це буває,

Що клен запалає?

А прихопив морозець

Та повіяв вітерець,

Весь вогонь на землю впав,

Зовсім клен без листя став.

Жовте листячко летить,

Під ногами шелестить,

Сонце вже не припікає

І коли це все буває?

Діти згадували улюблені кольори Осені, її улюблене заняття - роздягання дерев, а також дізнались, чому вона їх роздягає...

Тоді діти почали згадувати усіх птахів, які прилітають або відлітають восени. 

І вирішили ми з ними розфарбувати одну пташку в улюблені кольори Осені. Звичайно Осінь допомагала їм розфарбовувати, адже  малесенькі рученятка деяких з них ще не зовсім впевнено  тримають олівці.

Ці чудові малюнки малеча залишила у подарунок Золотій Осені.

Осінь не дарма називають Щедрою. Тому наша Осінь теж не без подарунків пришла до малят. За їх таланти і знання вона їх обдарувала щедрими подарунками, які тільки у неї були - горіхи, яблука, груші, виноград, усе те що люблять наші малюки.

А ще розповіла Осінь, для чого вона збирає листя. А ви знаєте для чого?

Для того, щоб взимку вона змогла зігрітись і зігріти усі корінці квітів, дерев, кущів. Про цю таємницю розповіла Осінь малятам. Вони усе зрозуміли і і подякували Осені за турботу.

Також наші малюки отримали почесне звання "Маленькі ОСЕНята", яке обіцяли з гордістю носити до наступного року.

Після усіх заннять, які дітлахи робили з великим задоволенням, малечі запропонували подивитись мультик "Як піймати перо Жар-птиці".

Наше свято підійшло до завершення. Дітлахи пішли з бібліотеки задоволені і з веселим настроєм. У нас усе вдалося!

Ще недавно сміялось літо,

У природі усе цвіло,

Теплим дощиком перемито.

Але швидко усе пройшло…

Часом вийде з-за хмари світло,

Все довкіл золоте стає.

Мов у казці, нараз розквітло,

Й бачиш — диво у світі є.

Та от знову сіріти стало,

Дощик дрібно січе й січе.

Сонця теплого зовсім мало…

От би літо було іще…

 Надія Красоткіна

Розквітай прекрасна Україна, 

Рідна земле, матінко моя!

Зі святом тебе, рідна Україно,                                    
Багата хлібом, щедра, осяйна!

Пишатись будеш в славі неодмінно,

Піснями розіллєшся солов’їно,

Т. Чорновіл
"Зі святом тебе, рідна Україно!"

"Україна... В одному цьому слові і для нас, і навіть для чужинців звучить музика смутку і жалю... Україна - країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу, країна вікової героїчної боротьби за її волю..."

У кожної людини є свої цінності, своя мета, свої прагнення...

У кожної людини є Батьківщина! Вона єдина найцінніша наша святиня, яку ми повинні берегти, цінувати. 

Щороку 24 серпня весь український народ відмічає одне з головних свят нашої держави - День Незалежності. 

У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате й славне минуле.

У нашій бібліотеці було проведено історичний феєрверк: "Розквітай прекрасна Україна, Рідна земле, матінко моя!", приурочений 24 роковині Незалежності нашої рідної України. Якщо знаєш і пам'ятаєш історію свого народу, значить упевнений у своєму майбутньому.

Ти чуєш, як шумить Дніпро, 

Як лине пісня солов"їна? 

То все на щастя, на добро, 

То наша рідна Україна.
(Джерело: osvitacv.com)
Під  час заходу усі учасники ще раз згадали шляхи, якими йшов наш український народ до незалежності, скільки страждань витримав...

Також у бібліотеці було проведено цікаву вікторину "Чи знаєте Ви Україну?", під час якої читачам були задані цікаві запитання про нашу славну Батьківщину і з якою упевненістю були отримані відповіді на них.

І як нагорода за правильні відповіді, нашим користувачам відкрили 50 родзинок України, у яких ще раз нагадали про те, хто був першим автором Конституції, що до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО внесено майже усі святі місця нашої країни - Київський Софіївський собор, Києво-Печерську лавру, Церкву Спаса на Берестові, Церкву Святого Духа, Церкву Собору Присвятої Богородиці та багато інших важливих відомостей, якими пишається наша Україна... 

Наш історичний феєрверк пройшов дуже цікаво і продуктивно. Кожен учасник заходу забрав із собою у серці часточку знань про нашу славну Батьківщину, її історію, страждання, її наполегливу жагу волі і свободи...

Воскреснемо! Бо світить нам у віки пророцтво Тараса: 
"Не вмирає душа наша, не вмирає воля".
Україна - це наша доля, яку, як і матір, не вибирають.