Моя бібліотека: історія в особах.

Примудросте земна, бібліотеко!

Віват тобі, хранителько свята!

До тебе йдуть із близька, і здалека,

Щоб почерпнуть від тебе лиш добра...

Щороку в останній день вересня в Україні вшановують людей, які все життя зберігають диво людського творіння та скарбницю людських знань - книгу.

Саме цю потрібну людям і суспільству справу роблять бібліотекарі.

Тому вони щорічно 30 вересня приймають вітання у Всеукраїнський день бібліотек, який, до речі, співпадає зі святом Віри, Надії, Любові та матері їх Софії - тобто мудрості.

З давніх-давен бібліотекарів вважали берегинями книжкових храмів. 

Бібліотека – це той храм, де завжди народжується і зберігається духовність. Пам’ятаймо, що у давнину бібліотеку називали «дім життя», «притулок мудрості», «аптека для душі».

Будь-яке свято, це - хороший настрій, багато щирих і вірних друзів і, звичайно, теплі та щирі вітання і слова побажань від них.

Було дуже приємно з самого ранку приймати щирі побажання.

До нашої бібліотеки завітали працівники сільської ради і поздоровили зі святом, колега по роботі завітала привітати.

У цей день у бібліотеці провели екскурс в історію "Моя бібліотека: історія в особах". Було оформлено виставку-спогади, на якій розмістили спогади наших односельців і колег про розвиток нашої сільської бібліотеки, починаючи з днів коли вона почала працювати і 40-50-і, 60-80-ті роки. Разом з відвідувачами зачитували ці спогади.

Але весела частина була по переду.

Ми розгадували загадки про книги, згадували прислів'я та приказки -перли народної мудрості. Читачі малювали своїх улюблених героїв, дивились свої улюблені мультики.

І вже традиційно кожен бажаючий користувач залишав щирі побажання, для бібліотеки та господині - бібліотекарці, у гарно оформленій скринці побажань, яку читачі самі ж і приготували. 

У цей святковий день - Всеукраїнський день бібліотек, наша бібліотека майоріла кольоровими повітряними кульками, усмішками користувачів та гарним настроєм. У нашій бібліотеці свято вдалося!