Крути... Вас не забути!

"Пада понісся, квіт України,

Та хто вбив тіло, духа не зломить!"

А заповідь п'ята каже: "Не вбий!"
То хто ж породив тебе, кате людський?
Під Крутами вбивства, під Крутами гнів...
І все пам'ятаю через тисячі днів...

Ще одна страшна сторінка нашої історії... Ще одна пам'ятна дата нашого шляху до свободи...

Ще одна трагедія нашого народу...

До 100-річчя Бою під Крутами у нашій бібліотеці було проведено для читачів екскурс в історію "Крути... Вас не забути!".

Мало яка інша подія в історії України є настільки ж відомою, як бій під Крутами.

Разом з нашими відвідувачі ми відправились у страшну подорож до подій, які навіки залишили кривавий слід у душах нашого волелюбного народу... у наших серцях...

Моя помічниця Куньо Юлія допомогла розповісти нашим слухачам, що...

"24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Оборона цього міста є однією з героїчних і маловідомих сторінок в історії визвольної боротьби українського народу.

Українські війська змушені були залишити Бахмач і відступити до станції Крути. На підкріплення українських частин в Крути було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів та 20 старшин (офіцерів). До юнаків школи приєдналась перша сотня (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. Переважна більшість студентів не мала достатньої військової підготовки, студенти були погано озброєні. До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь до 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

Загалом, за різними підрахунками, у Крутах 29 січня 1918 року перебувало від 420 до 520 українських воякiв і юнакiв та студентiв, якi мали на озброєнні до 16 кулеметів та одну гармату на залiзничнiй платформi..." (з інтернету)

"...За сучасними підрахунками втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих. Серед них – 37–39 вбитих у бою та розстрiляних студентiв i гімназистів. На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти унiверситету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу)..."

Також лунали вірші про Бої під Крутами...

...Зібралось триста юних, сміливих:

— Браття! Не купим волі сльозами! 

Не треба смутків, ні сліз журливих; 

Ходім, як Ігор, у бій з мечами! —

Аж у Чернігів котяться громи;

Гей, гримлять стріли мрачної днини,

Пада понісся, квіт України,

Та хто вбив тіло, духа не зломить!

Бились сполудня, бились до ночі, 

Аж тоді втихли у пітьмі бої, 

Як закрив воїн останній очі, 

Як упав убитий побіля зброї.

Всі ви спочили в темній могилі, 

Та нас в неволю не завернути, 

Бо і в нас були Термопіли, 

Бо впало триста, ген там, де Крути!..

(Бабій Олесь)