Крути

Історичний репортаж: 

«Під Крутами пішли в безсмерття»

Супроти чужої навали,

Супроти смерті – в стужу , сніг ,

Ось тут вони , ось тут стояли

І всього жменька – триста їх.

У ці дні наша держава вшановує память про визначну сторінку нашої історії - Бій під Крутами.

Бій, що відбувся на залізничній станції Крути 29 січня 1918 року .

Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михаїла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді. Особливо вразило сучасників поховання юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і у кількості 27 людей були ними страчені. На похороні у Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти». Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. 2006 року на місці бою встановлено пам'ятник.

Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва, де відбулася громадська жалоба і поховання. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей учинок київської молоді героїчним. (дану інформацію знайдено в Інтернеті).

Сьогодні у Першотравневій бібліотеці ми разом з нашими користувачами провели історичний репортаж "Під Крутами пішли в безсмерття". Під час заходу читачам були представлені матеріали, знайдені в Інтернеті. Вони почули дуже цінні факти незламного героїзму наших співвідчизників. Було показано документальний фільм "Бій під Крутами". Цей час наші користувачі провели з користю, дізнавшись багато цікавого про історичні події нашої Незалежної держави.

 .

ВШАНУЄМО ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЇВ КРУТ!

Тр

День Соборності України

Історичний екскурс "Віднині воєдино..."

22 січня 1918 року Україна проголосила себе на майдані Св.Софії у Києві самостійною, вільною державою. А через рік, 22 січня 1919 року на цьому ж майдані було проголошено злуку всіх українських земель в одну спільну Соборну Українську державу...

Все, що мріялось віками,

Сповнилось, настало!

"Ще не вмерла Україна"

Гордо зазвучало...

У Першотравневій бібліотеці провели історичний екскурс "Віднині воєдино...". Разом з користувачами бібліотеки ми поринули в історію, дізнались, чому 22 січня ввійло в історію України як День Соборності, переглянули презентації "Моя Україна", "Україна - наш дім" (матеріали знайдені в Інтернеті). Разом з помічницею розповідали читачам як усе відбувалося, зачитували цікаві факти, показали  як виглядав "УНІВЕРСА ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ".  

"Тож хай це свято Злуки чи Соборності

Відродить наші паростки духовності,

Додасть любові до землі й народу

І допоможе цінувать свободу"(з Інтернету)

Що таке - милосердя?

Що таке милосердя?  І чи потрібне воно нам?

 З таким питанням я звернулась до наших молодших користувачів, які завітали до нашої бібліотеки.

І вони в один голос сказали - так.

 Кожен почав розповідати, коли,  де і кому він допоміг - хто допоміг бабусі принести покупки з магазину, хто заступився за однокласницю, 

У кожного з читачів було своє поняття - що таке милосердя. Та усі учасники дискусії впевнено казали, що люди повинні допомагати один одному, і не тільки своїм рідним, а й зовсім стороннім людям, які знаходяться поруч. Підтримка й розуміння для кожного з нас значить не менше, ніж матеріальне благополуччя, якби люди більше піклувалися про інших, зникло б у людей вираження якоїсь безвихідної прикрості, що так часто можна бачити  на вулиці, у магазині.

Милосердя — готовність допомогти, пожертвувати собою заради інших, безкорисливо робити добро. Милосердя — це насамперед та якість, яка необхідна всім нам і якого зараз дуже не вистачає.

Адже добро, що ти комусь зробив, вернеться до тебе. І якщо ми хочемо, щоб до нас ставилися добре, ми самі повинні ставитися добре до людей, які нас оточують.. Так будемо ж милосердні!

Мандруємо книжковими світами

Дуже важливо, щоб з дитинства ми прививали нашим дітям любов до читання, адже читати - значит мислити, тому наші читачі знаходять для себе те, що їх цікавить, те, що вони хотіли б дізнатись, прочитати.

Всеукраїнська акція "16 днів без насильства"

Останні роки у нашій країні проходить акція "16 днів без насильства", під час якої усі небайдужі підтримують протест проти насильства у сімї, насильства над дітьми, проти жінок, гендерного насильства. Ця акція триває з 25 листопада по 10 грудня.
Наша Першотравнева бібліотека теж підтримала цю акцію. Усі користувачі бібліотеки залишали свою "руку підтримки" з написами "Стоп насильству!". Користувачі почули про цю акцію, дізнались, про те, як вона з'явилась і кожен, хто залишав свій відбиток на нашій стіні, отримував листівку "Стоп Насильству!"

Пекельні 33-ті

«Ті маленькі рученьки,

Простягнуті до Бога…

Маленький братик, умираючи,

Просив Бозю; «Дай хоч одненьку катопельку»».

А. Листопад

Довго ще буде пам’ятати наш народ про голодомо́р 1932–1933 років — як акт геноциду українського народу, викликаний свідомими цілеспрямованими заходами вищого керівництва, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян. Цей голодомор безпосередньо призвів до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах… 

У Першотравневій бібліотеці до дня пам’яті жертв голодомору для наших користувачів було проведено історичне інтерв’ю: «Безкровна війна 33-х». Під час заходу зачитували «Книгу пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні», слухали моторошні факти, читали вірші присвячені цій страшній трагедії. Впродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не лише навмисно замовчувалося владою, але й взагалі заборонялося про нього будь-де згадувати…

Український народ пам’ятає про ті страшні роки. Щороку на вікнах тисяч осель горять свічки пам’яті.

Козацькому роду - нема переводу

«Струни мої золотії, грайте ж мені стиха.
Нехай козак-нетяжище та забуде лихо».

Звитяжна і легендарна історія українського козацтва є однією з найгероїчніших і найромантичніших сторінок минулого. День українського козацтва — це данина всім козакам, які зробили величезний внесок у формування української народності та досягнення Україною своєї незалежності. Саме виникнення козацтва допомогло консолідувати українців в боротьбі проти численних ворогів, які в 15-17 століттях неодноразово намагалися завоювати українські землі.

У Першотравневій сільській бібліотеці пройшла історична мандрівка з читачами 6-8 класів, під час якої ми пройшли героїчним шляхом славних козаків, ознайомились з їх звичаями, дізнались про їх подвиги і героїзм, з яким вони виборювали свою свободу і славу.

Користувачам було запропоновано переглянути презентацію, підготовлену бібліотекарем "Українське козацтво - відгомін віків", які вони з цікавістю дивились.

Велику історію має українське козацтво! І ці діти дуже добре запам'ятають, як важко виборювали свою волю і свою славу козаки.

«Наливаймо, браття, кришталеві чаші, 

Щоб шаблі не брали, щоб кулі минали, 

Голівоньки наші!»