Золота осінь
А осінь вже постукала в вікно.Чарівна осінь, сонячна і світла.
Ще гріє серце сонячне тепло,
Зелена барва на лугах не зникла.
Надія Красоткіна
Осінь завжди зачаровує серце людини незбагненністю кольорів і відтінків, а ще дивовижною неповторністю краси природи. Кожен день не схожий на попередній. Він дивує, дарує нові кольори і форми.
Ось і до нас у бібліотеку завітала осінь. А прийшли її зустрічати до нас наші малюки з дитячого садка "Малятко".
Розпочалося наше свято розгадуванням загадок про нашу Золоту осінь. Малятка із задоволенням слухали та розгадували їх. Ще грали у веселу гру "Коли це буває?"
Без пензлика, без олівця розфарбувала деревця.
Невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає.
Коли це буває,
Що клен запалає?
А прихопив морозець
Та повіяв вітерець,
Весь вогонь на землю впав,
Зовсім клен без листя став.
Жовте листячко летить,
Під ногами шелестить,
Сонце вже не припікає
І коли це все буває?
Діти згадували улюблені кольори Осені, її улюблене заняття - роздягання дерев, а також дізнались, чому вона їх роздягає...
Тоді діти почали згадувати усіх птахів, які прилітають або відлітають восени.
І вирішили ми з ними розфарбувати одну пташку в улюблені кольори Осені. Звичайно Осінь допомагала їм розфарбовувати, адже малесенькі рученятка деяких з них ще не зовсім впевнено тримають олівці.
Ці чудові малюнки малеча залишила у подарунок Золотій Осені.
Осінь не дарма називають Щедрою. Тому наша Осінь теж не без подарунків пришла до малят. За їх таланти і знання вона їх обдарувала щедрими подарунками, які тільки у неї були - горіхи, яблука, груші, виноград, усе те що люблять наші малюки.
А ще розповіла Осінь, для чого вона збирає листя. А ви знаєте для чого?
Для того, щоб взимку вона змогла зігрітись і зігріти усі корінці квітів, дерев, кущів. Про цю таємницю розповіла Осінь малятам. Вони усе зрозуміли і і подякували Осені за турботу.
Також наші малюки отримали почесне звання "Маленькі ОСЕНята", яке обіцяли з гордістю носити до наступного року.
Після усіх заннять, які дітлахи робили з великим задоволенням, малечі запропонували подивитись мультик "Як піймати перо Жар-птиці".
Наше свято підійшло до завершення. Дітлахи пішли з бібліотеки задоволені і з веселим настроєм. У нас усе вдалося!
Ще недавно сміялось літо,
У природі усе цвіло,
Теплим дощиком перемито.
Але швидко усе пройшло…
Часом вийде з-за хмари світло,
Все довкіл золоте стає.
Мов у казці, нараз розквітло,
Й бачиш — диво у світі є.
Та от знову сіріти стало,
Дощик дрібно січе й січе.
Сонця теплого зовсім мало…
От би літо було іще…
Надія Красоткіна
