ПОВЕРТАЙСЯ ЖИВИМ!

Він про це не любить розповідати...

Високий, худорлявий з лагідними, добрими, розумними, але втомленими дорослими очима...

Сьогодні наша бібліотека зустрічала дорогого гостя - односельця,  який зараз захищає свою Батьківщину у зоні АТО, учасника бойових дій - Чабана Андрія Олеговича. В даний момент знаходився у відпустці.

Молодий, гарний, сором'язливий хлопець, який пішов воювати, спочатку добровольцем, а потім втягнувся у воєнну справу і вирішив підписати контракт на 3 роки служби. На цей момент служить гранатометником, але у майбутньому хоче перевестись у розвідувальну роту.

Зустріч відбувалася у неформальній обстановці. 

Молодий солдат-доброволець був щирий, але небагатослівний з нами, розповідаючи про те, як загартовується сильний, мужній дух, воля та характер юнаків, і що дуже важко адаптуватися після приїзду із зони АТО до МИРНОГО життя.

Під час нашої розмови ми запитували, чи страшно йому там, а він відповідав: "Ні. Страшно перші дві години, а потім звикаєш...". Знаходився під Дебальцево, під Краматорськом...

Розмовляючи з Андрієм, зрозуміли - подорослішав, став стриманішим, але про війну розмовляти важко, та й не любить.

Під час розмови ми з дітьми побачили у Андрія на шиї ланцюжок, спитали, що це? Стримано розповів, що це його обереги. Їх у нього три. Перший - "смертник", який видали, коли йшов добровольцем, інший "смертник" видали, коли підписав контракт, третій - куля - його талісман... Але про цей талісман Андрій промовчав...

Талісмани та обереги нашого солдата: два "смертники" та куля.

Завершуючи нашу бесіду, ми  задали Андрію останнє запитання:"Чого ти чекаєш від майбутнього?"

На це він сказав такі слова: 

- Я в майбутньому сподіваюся на мирне небо над головою, сім'я, діти... та найголовніше - залишитися живим!

- ПОВЕРТАЙСЯ ЖИВИМ! - єдине було наше побажання Андрію.