«Ті маленькі рученьки,
Простягнуті до Бога…
Маленький братик, умираючи,
Просив Бозю; «Дай хоч одненьку катопельку»».
А. Листопад
Довго ще буде пам’ятати наш народ про голодомо́р 1932–1933 років — як акт геноциду українського народу, викликаний свідомими цілеспрямованими заходами вищого керівництва, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян. Цей голодомор безпосередньо призвів до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах…
У Першотравневій бібліотеці до дня пам’яті жертв голодомору для наших користувачів було проведено історичне інтерв’ю: «Безкровна війна 33-х». Під час заходу зачитували «Книгу пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні», слухали моторошні факти, читали вірші присвячені цій страшній трагедії. Впродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не лише навмисно замовчувалося владою, але й взагалі заборонялося про нього будь-де згадувати…
Український народ пам’ятає про ті страшні роки. Щороку на вікнах тисяч осель горять свічки пам’яті.
Немає коментарів:
Дописати коментар