четвер, 19 травня 2016 р.

Вишиванка, моя вишиванка!

Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стали квіти України:
маки та волошки, мальви біля хати.
Долю для дитини вишивала мати.

Л.Вознюк


Одягати вишиванки останнім часом стало дуже модно. Але вишиванка — це не просто красивий святковий одяг, а й важлива частина культури нашого народу. Недарма про неї складено чимало пісень та віршів. Кожна вишивальниця неодмінно вкладала у оздоблення сорочки частинку свої душі, побажання щасливої долі.
Всесвітній день вишиванки...
Сьогоднішній день для нашої бібліотеки видався на славу!
Спочатку до нас завітала малеча з дитячого садочку "Малятко".
Гостини розпочали співом гаївок...



Прийшла до нас весна красна,
Гаївочку нам принесла,
Для панянок гаївочку,
Для парубків вандрівочку.
Станьте, панянки, в коло,
Заспівайте си весоло...



А коли поспівали, то розповіли ми дітлахам, що вишиванка - є оберіг наших сімей, що вона велику роль відіграє у кожній українській родині. А ще розповіли, що кожен орнамент вишиванки нам підказує сама природа.


Кожна українська книжка з українськими народними казками завжди майорить вишиванками, кожен казковий герой має свою вишиванку.


Ви погляньте, які гарненькі наші малюки у вишиванках.

Тому ставтеся до своєї вишиванки з повагою. Краще розумійте цінність цього найпатріотичнішого вбрання.


Вишиванка — символ Батьківщини,
Дзеркало народної душі,
В колисанці купані хвилини,
Світло і тривоги у вірші.

Вишиванка – дитинча кирпате,
Що квітки звиває в перепліт,
Материнські ласки, усміх тата,
Прадідів пророчий заповіт.
(Юрій Лазірко)

субота, 7 травня 2016 р.

А пам'яті нічим не загасить, прожитого довіку не забути!

А памяті нічим не загасить,
прожитого довіку не забути.
І знову пригадалося в ту мить:
війна, важкі фронти
і роки скрути...
Д. Луценко "Конвалії"







У наш, зараз тривожний час, дуже важливо виховувати у прийдешнього покоління мужність, почуття патріотизму, любов до Батьківщини, до історії свого народу, а тим більш напередодні дня пам'яті та примирення, пошану до ветеранів Другої Світової війни.

Щороку в травні ми відзначаємо День Перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1939-1945 рр

До дня пам'яті та примирення у нашій бібліотеці ми разом з відвідувачами у рамках тижня пам'яті і шани провели годину пам'яті "А пам'яті нічим не загасить, прожитого довіку не забути!". 
До бібліотеки завітали малюки з дитячого садочка "Малятко".


Разом з вихователем Сушко Надією Григорівною ми розповіли нашій малечі, що мільйонам людей назавжди врізався в пам'ять біль Другої Світової війни, що сьогодні ми віддаємо данину пам'яті тим, хто загинув на фронтах Другої Світової війни, хто віддав життя, щоб ми жили щасливо.
Розповіли про квіти перемоги - маки, чому саме маки стали символом Перемоги. Розповіли про те, що у кожного з малюків є прадідусі, які полягли за наше щастя, показали фото наших ветеранів, хоч їх багатьох уже немає живих. А війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. 


Розповіли, що ми повинні відчувати повагу до учасників бойових дій Другої Світової війни, гордість за своїх земляків і батьківщину.

Весна іде, і переможним кроком
В тюльпановому вічному вогні
Йде травень крізь хвилини, дні і роки, 
Несе нащадкам спогади свої.

Минають роки, відлітають у вічність… Все далі відходять грізні роки Другої Світової війни. Але не згасає пам'ять про тих, хто приніс на вівтар Великої Перемоги своє життя, хто поліг у боях заради щастя інших.
У бібліотеці у рамках тижня пам'яті і шани оформили книжковий колаж "1939-1940. Ніколи знову!".


Для старших відвідувачів ми провели бесіду біля книжкового колажу ""Згадаймо разом ті страшні роки!". На нашій виставці представлені матеріали про ІІ Світову війну, фото ветеранів-земляків, спогади про роки війни, які були розказані самими ветеранами, коли  ще ті були живі... 
Зараз майже не залишилось живих ветеранів...


Також на виставці представлені художні твори, оповідання, вірші відомих українських письменників, таких як Кирило Курашкевич, Олександр Довженко, Панас Запаренко, Юрій Збанацький, Дмитро Луценко та інші, які писали про тривожні дні ІІ Світової війни. Вони теж були рекомендовані для читання нашим користувачам.
Після бесіди наші читачі замислились і зрозуміли як це важливо саме тепер.
Ми, нащадки наших героїчних дідів і прадідів, повинні звертатись до наших  ветеранів зі словами вдячності за їх мужність і героїзм. Це вони зі своїми побратимами наближали свято Перемоги, віддаючи своє здоров’я і життя за мирне сьогодення.

Великодні посиденьки

Великодні святкові зустрічі продовжуються!



І сьогодні до нас завітала малеча дитячого садка "Малятко" на Великодні посиденьки. Прийшла не з порожніми руками, а з гарними віршами про Великдень. І почалися справжні поетичні перегони.


Литвиненко Аліна нам розказала вірш К. Перелісної " Христос Воскрес" дуже гарно і виразно.


Петренко Микола нам розказав вірш В.Таран "Писанка".


Бех Дмитро розказав вірш "Великдень" М.Щербаня.


Наймолодша і найсміливіша розповіла нам гарний вірш невідомого автора:

В небі сонечко сміється,
Гладить чубчик мій промінням –
Дуже радісно на серці
В дивну пору воскресіння.

Нині там, де сяють зорі,
Сам Спаситель владарює…
Він мені, сердечний, добрий,
Царство вічності дарує. 

Наші посиденьки пройшли на славу. Діти прийли недарма - на нас подивились та себе показали. Дякуємо нашій малечі за гарний святковий настрій!!!



четвер, 5 травня 2016 р.

Великодні зустрічі

На Великодні свята наших читачів чекав гарний сюрприз...

До нас на свята ми запросили майстриню-рукодільницю, яка живе у нашому селі Першотравневе - Трохименко Надія Іванівна.


Нашу Надію Іванівну ми знаємо давно. Вона дуже гарно вишиває. Але у першу чергу вона гарна дружина, чудова мати, адже має вона 5 дітей - 3 дочки та 2 сина.

"... Вишиваю, вишиваю,
Хрест за хрестиком кладу.
Все на щастя, все на долю,
А ніяк не на біду."

Пришла вишивальниця не з порожніми руками - принесла свої найкращі роботи з Великодніми мотивами - найулюбленіші, які ми зразу ж і вивісили на нашу стіну, щоб усі бачили.




Розповіла наша майстриня про себе: "Вишивати я вмію з самого дитинства. Була я у класі четвертому, коли вперше в руки потрапила голка з нитками... Спочатку у мене не виходило - то голку не так тримала, то нитки не такі (жили ми бідненько, на нитки грошей не вистачало, розпускали платки). Але потім подруга почала показувати, як правильно тримати голку, ділилася нитками. Потім моя тітка Жанна показала мені дома, як вишивати без вузликів, і в мене почало виходити. З часом несміливі, трішки кривенькі, хроменькі хрестики почали перетворюватись на гарні та рівні..."
Розповідь була цікава, Надія Іванівна шуткувала... Діти слухали з цікавістю, уважно.




Дуже любить Наша майстриня вишивати саме Великодні картини. Як вона самаговорить: "Вони, наче душу зігрівають, самі по собі вишиваються і на серці стає радісно і світло..."


Розповіла про те, як у її родині ждуть і зустрічають Христове Воскресіння, свої традиції, які писанки роблять, у який колір більше люблять крашанки красити... Ми дуже багато дізнались про традиції родини Трохименок.


Подякували ми нашу гостю за цікаву розповідь, побажали наснаги у її прекрасному захоплені, яке перерослу в улюблену справу і стиль життя, адже її роботи беруть на різні виставки, конкурси.
Народне вишивання - живе мистецтво, яке постійно розвивається. Це величезне багатство, створене протягом віків тисячами безіменних талановитих народних майстринь. Наше завдання - не розгубити його, а передати це живе іскристе диво наступним поколінням!



четвер, 28 квітня 2016 р.

Христове Воскресіння


Світить сонечко з небес -
Христос Воскрес!
Христос Воскрес!

Коли у твоїй душі дзвонять дзвони, лагідне сонце пригріває землю, птахи співають, то це говорить про те, що прийшло довгоочикуване і найрадісніше свято - Великдень. До цього свята усі готуються, усі його дуже чекають...
От і до нашої бібліотеки воно прийшло разом з малятами з дитячого садка "Малятко".
До Великодніх свят ми підготували гарну яскраву виставку "Христове Воскресіння". прикрасили малюнками наших читачів, розмальованими писанками, квітами...

Гарна вийшла виставка. 



Коли до нас завітали наші малюки, бібліотекар розповіла про гарне і світле свято, про звичаї цього свята, розказали для чого треба розписувати наші писанки - обереги для усієї родини, для чого треба пекти пасочки... 


А потім малята поділилися своїми секретами - хто і як зустрічає Хрестове Воскресіння. 
Разом з нашими гостями ми відправились на укскурсію до музею Писанки на Коломиї.


http://hutsul.museum/pysanka/

Ми разом з вихователем Сушко Н.Г. розповіли про музей, що це таке, що у музеї зберігається і показали, які бувають писанки.


Розповіли малятам,  чим відрізняється писанка від крашанки. Та діти і самі добре знали і тільки підтвердили свої знання.



Потім почалися улюблені заняття - майстер-клас по розпису писанок. Кожен малюк отримав яйця з картону, олівці, своє "робоче місце"...



Ми разом з вихователем розповіли дітям, які найголовніші символи писанок і що вони означають і почалася праця...


Це дуже тяжка праця - розписувати писанки!!!



Діти дуже старались і плоди своєї праці ми з ними вирішили розвішати на наше символічне "Великоднє дерево". Адже наше дерево виконує бажання і діти, коли вішали свої писанки і крашанки, загадували свої бажання.


Гарне вийшло у нас дерево, наповнене дитячими мріями, дитячими надіями і гарними дитячими яскравими писанками!


Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!










субота, 23 квітня 2016 р.

Book- пікнік "Читати - круто!"

У рамках тижня молодіжної книги ми разом з читачами вирішили відправитись на Book - пікнік "Читати - круто!".


 Дж.Д. Селінджер "Ловець у житі", Т. Литовченко "Помста імператору", Д.Білий "Козацький оберіг"...


Ю Несбьо "Червоногрудка", М. та С. Дяченки "Армагед-дом", "Печера" та інші книги...


Такі книги читає наша сучасна молодь!


Самі читаємо і вам рекомендуємо, 
адже Читати - це круто!!!


Чорнобиль - 30: Згадаємо разом!


Зоря полинова горить
І осяває в дооколі
Порожні села, ниви голі,
Бур'ян, що з вітром гомонить.
Печаль і пустка  - на віки.
Мов сльози, роси серебріють
І страшно, хижо, дико виють 
В безлюдній Прип'яті вовки...
Луків Микола

26 квітня 1986 рік - чорна дата нашої країни -  вибух на Чорнобильській атомній електростанції, який привів до екологічної катастрофи...
З матеріалів Вікіпедії:
"Чорнобильська катастрофа — техногенна, екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території Української РСР. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся радіоактивний викид потужністю в 3000 Хіросім..."





Рівно 30 років пройшло з трагічної дати, але й досі  Чорнобиль - є мертва зона на карті нашої держави...
У Першотравневій бібліотеці пройшла година-реквієм "Чорнобиль- 30: Згадаємо разом!".
Спочатку для користувачів бібліотеки було проведено бесіду біля виставки "Чорнобиль - біль і смуток", де вони змогли ознайомитись з фактами трагедії, побачити фото, прослухати розповідь про трагічні події.












Для читачів виготовили брошури з короткою інформацією про Чорнобиль, які так і назвали "Чорнобиль 30: Згадаємо разом!". У брошурі розмістили матеріали, які були знайдені в Інтернеті та фото про трагедію.


Також наші читачі ознайомились з біографією нашого земляка Нагібіна Олександра Володимировича, який приймав участь у ліквідації аварії.


А потім ми всі разом відвідали Національний музей "Чорнобиль". Ця віртуальна подорож залами музею дуже вразила наших слухачів.


Бо не змогли відвести поглядів. І із замиранням дивилися експозицію музею.




В пам'яті нашого народу назавжди збережуться імена Героїв-захисників. Як багато горя, Воно б'є у наше серце, в нашу свідомість. 


Страшне чорнобильське лихо і досі продовжується, забираючи все нові й нові жертви...
Проходять роки після аварії, але біль не вщухає, тривога не полишає людей.
Чорнобиль атомний, важкий, болючий. Болить не загоюється чорнобильська рана і не відшукати нам слова, що вгамують біль...
 Хай стане міцнішим у сто крат,
Хай над землею чисте небо буде,
Чорнобиль - попередження, набат,
Його уроків людство не забуде!